“Українське мистецтво нині формує порядок денний мистецтва світового, насичує його сенсами”
Найцікавіші події жовтня
116 жовтня
У столичному парку “Муромець” відкриють бейсбольний стадіон міжнародного рівня Коzak baseball stadium. На ньому відбудеться відкритий кубок Київської бейсбольної ліги. Це благодійний турнір на підтримку Збройних сил України.
У бейсбол у парку грають із 2014-го. Майданчик для гри доводили до ладу самотужки завозили ґрунт, встановлювали огорожу. Для будівництва стадіону чиновники натякали на хабарі. Кажуть, справа зрушила з місця після зустрічі з мером Віталієм Кличком. Він якось опинився поблизу й не уник фотосесії. Майбутній Коzak baseball stadium внесли в розпорядження міського голови.
Відкритий кубок Київської бейсбольної ліги
Київ, парк “Муромець”, Коzak baseball stadium
416 жовтня
14 прем’єрних показів вистави “Кассандра” на основі драматичної поеми Лесі Українки покажуть протягом місяця в Лондоні, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ.
Донька троянського царя Пріама від закоханого в неї бога Аполлона отримує дар бачити майбутнє. Передрікає падіння Трої у війні проти ахейців. Не здатна врятувати місто, бо ніхто не дослухається до її пророцтв. Застрявши в обложеній Трої, спостерігає руйнування та кровопролиття. Співвітчизники вважають жінку винною в усіх бідах і втратах, за сюжетом.
Леся Українка створювала нову феміністичну літературу в авангарді західних тенденцій. 115 років тому авторка переповіла історію Троянської війни, поставивши в центр оповіді провісницю Кассандру, каже перекладачка поеми англійською, українсько-американська поетеса Ніна Мюррей. Поема показує досвід війни та її жорстокість з точки зору жінки, чого так часто бракує в історичних хроніках чи підручниках.
Уперше представимо цей монументальний твір на британській сцені у сміливій жіночій постановці, що прославляє українську культуру і незламність людського духу. Режисерка Гелен Істмен готує цю виставу разом з ансамблем Live Canon, який спеціалізується на поезії й виступав у всьому світі від Бродвея до Еббі-Роуд. Ключове в тексті шалена відданість Кассандри правді та справедливості перед лицем гноблення. Актуальність “Кассандри” для опору України агресії Росії робить її донесення до англомовної аудиторії важливішим, ніж будь-коли.
Також ця вистава можливість дати платформу українській драматургії, так мало відомій у Великій Британії, і відзначити культуру, яка нині зазнає нападу з боку Росії.
Прем’єра вистави “Кассандра”, реж. Гелен Істмен
Лондон, театр Omnibus Theatre, 1 Clapham Common North Side
8 жовтня
Хочу повернути оперному жанрові його законне право на красу та мелодійність і вкласти в неї всю магію української пісні, каже композитор, 47-річний Олександр Родін, про оперу “Катерина” за поемою Тараса Шевченка, до якої написав музику й лібрето. Це наймасштабніша за часів незалежності постановка Одеського театру опери та балету. Родін розширив сюжет твору. Свою виставу називає подорожжю всіма знаковими українськими обрядами і традиціями, на тлі яких розгортаються історії життя героїв Шевченка. Також додавав фрази з інших текстів Кобзаря.
Ніхто не дослухається до її пророцтв
За сюжетом, семеро учасників вертепу розповідають громаді про трагічну долю селянки Катерини, яка покохала російського офіцера й завагітніла від нього. Він її обманув і покинув, а батьки вигнали з дому разом із сином. Дія проходить крізь усі пори року. У кожній покажуть давні народні свята та обряди з танцями й піснями та грою на музичних інструментах.
Постановка це понад сотню виконавців на сцені одночасно, майже тисяча ексклюзивних костюмів, автентичні інструменти, виготовлені на замовлення, та унікальні декорації.
Прем’єра опери “Катерина”, реж. Оксана Тараненко
18:00, Одеса, Одеський театр опери та балету, пров. Чайковського, 1
До 16 жовтня
Твори про російсько-українську війну від 47 вітчизняних художників показують на виставці “Щоб пам’ятати”. Серед них Олексій Аполлонов, Олена Придувалова, Віктор Хоменко. Більшість авторів студенти Київського національного університету культури і мистецтв, які робили свої плакати в перші місяці повномасштабного вторгнення. Частина з них пережила окупацію, зокрема під Києвом і в Херсоні. Деякі досі перебувають на захоплених ворогом територіях.
У проєкті зібрали твори, які є промовистим свідченням епохи, каже кураторка виставки, мистецтвознавиця Катерина Липа, 60 років. Одні роботи були закінчені 23 лютого й лишалися на мольбертах та біля друкарських верстатів, коли на країну впали перші російські ракети. Інші виконані після повномасштабної агресії як рефлексія жахіть війни. А деякі створені між 20142022 роками і є спробами осмислити загрозливу реальність.
Живопис і графіка, плакати та об’єкти, політична карикатура всі ці твори є знаком доби й залишаться в історії українського та світового мистецтва як такий собі “колективний Гоя”.
Сучасне мистецтво позбавлене пропаганди, тож ніхто не чекає на пафосні картини на воєнну тему за лекалами ХІХХХ століть. Сьогодні кожне полотно це індивідуальне переживання моменту, яке дивовижним чином резонує із світовідчуттям найширших верств імовірних глядачів. Українське мистецтво нині формує порядок денний мистецтва світового, насичує його сенсами та інтенціями.
Виставка образотворчого мистецтва “Щоб пам’ятати”
12:0019:00, Київ, Музей Києва, вул. Богдана Хмельницького, 7
До 23 жовтня
70 вузлових ляльок виставили в залах Брами Заборовського на території Софійського собору в Києві. Це роботи понад 30 майстринь із різних міст країни, а також українських авторок, які живуть у Норвегії та Німеччині. Зокрема, Тетяни Золочевської, Ніни Хаґен, Лариси Дідик, Вікторії Стефанович, Ірини Пархоменко. Над кожною лялькою працювали понад місяць.
Кожне полотно це індивідуальне переживання моменту
Кожна лялька унікальний витвір, каже представниця заповідника “Софія Київська” Анастасія Антонець. Проєкт присвячений дружинам і донькам князів Русі-України ХХІІІ століття, жінкам княжих родів Гольшанських, Острозьких XIVХVІ століття. Спираючись на дослідження з історії вбрання, майстрині використали традиційну техніку вузлової текстильної ляльки та вдягнули свої витвори у стилізовані шати візантійських царівен, княгинь Русі-України, скандинавських та німецьких принцес і королев.
Перші вузлові ляльки з’явилися близько п’яти тисяч років тому як забавки для дітей. Згодом почали виконувати функції оберегу всієї сім’ї. В Україні більш відомі як мотанки, що стали символом української ідентичності, як-от, скажімо, опішнянська кераміка чи петриківський розпис. Назва походить від слова “мотати”, тобто виготовляти з тканини ляльку, не використовуючи голки та ножиць. Майстрині намотують тканину, а для кріплення використовують стрічки й нитки, якими обгортають деталі та фіксують їх вузликами.
Виставка авторських ляльок “Князівни та княгині”
10:0018:00, Київ, Національний заповідник “Софія Київська”, вул. Володимирська, 24
Щоб регулярно читати всі матеріали журналу “Країна”, оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за “ковідну тисячу”
