Закрили Києво-Печерську лавру

29 вересня 1926-го влада закрила Києво-Печерську лавру. Її перетворили на музей.

Монастир заснували 1051 року святі Антоній і Феодосій у Києві. Монахи прорили сотні підземних ходів, завдяки чому святиню почали іменувати “печерною”. У Лаврі збережені мощі близько 120 святих угодників. Територія монастиря поділяється на Верхню та Нижню Лавру. На території Верхньої Лаври до революції розташовувався ще й Микільський лікарняний монастир. На території Нижньої Лаври розташовані Ближні й Дальні печери, а також колишній Гостиний двір.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найбільший музей книги відкрили на місці дерев’яної друкарні

29 вересня 1926-го Рада Народних Комісарів УСРР ухвалила постанову “Про визнання колишньої Києво-Печерської лаври історико-культурним державним заповідником і перетворення її на Всеукраїнський музейний городок”.

До складу заповідника увійшли: Музей культів і побуту, музеї нумізматики, І Всеукраїнська реставраційна майстерня, друкарня Всеукраїнської академії наук, храми, фортечні мури, Ближні та Дальні печери, дзвіниці, архівний фонд Києво-Печерської лаври, бібліотеки.

У роки Другої світової війни значну частину пам’яток було пошкоджено, комуністи підірвали головний храм монастиря Успенський собор.

Відбудували 2000 року. ЮНЕСКО внесла Києво-Печерську лавру до Списку пам’яток всесвітньої культурної спадщини. 1996-го заповідникові надали статус національного. Є найбільшим музейним комплексом України, де зосереджено 144 пам’ятки історії та культури. Діють музеї історичних коштовностей України, музеї книгодрукування, голограм, мікромініатюр, музичного, театрального й кіномистецтва України.

Архітектор Франческо Бартоломео Растреллі 27 травня 1753 року завершив будівництво Андріївської церкви у Києві. Взявся за неї за наказом інмператриці Єлизавети, якій сподобалось місто і вона планувала приїжджати сюди на літо.

1968-го Андріївська церква стала філією державного музею “Софія Київська”.