Нищить живу силу і поширює агітлистівки: ЗСУ показали, як застосовують “Град” на передовій (Відео)

Повномасштабна війна росії проти України

Йти вперед, але не атакувати, а здаватися – артилеристи пропонують росіянам та колаборантам

Важко повірити, що цей старенький “Урал” здатний розвивати таку швидкість. Ще й під гору. Особливо, коли цей “Урал” 1975 року випуску. Але для реактивників швидкість дорівнює життя. Як і для всіх богів війни, які працюють на передовій. У них лічені хвилини, щоб доїхати-навестися-відпрацювати. І не потрапити під вогонь у відповідь.

Сьогодні реактивна система залпового вогню “Град” 10-ї гірсько-штурмової бригади палить ворожу артилерію, яка смикнулася відпрацьовувати по передових позиціях захисників

Першим на бойову не приїжджає – прилітає геодезист. Щоб ще до прибуття граду встановити та навести бусоль – свого роду снайперський приціл для артилерії. Працювати з цією дівчинкою – як називає цей прилад боєць, його навчав командир.

Його дружину з окупованого Мелітополя вивезли вже після початку великої війни. 24-го лютого він сам ледь вибрався звідти. І сам попросився на передову – щоб нищити ворога всюди, де може.

“Помста у мене якась. Я хочу працювати, я хочу убивати їх, я хочу їх просто нищити за те, що вони коять”, – каже військовослужбовець 10-ї гірсько-штурмової бригади ЗСУ.

“Нещодавно звільнили Ізюм – дуже боляче дивитися на ці кадри. Я там часто знаходився, у мене там батько вчився. Так само Куп’янськ – там моя мати вчилась. Це такі мої рідні місця. Дуже людей шкода”, – пояснює боєць Микола.

Лише кілька кілометрів не дійшли збройні сили до рідного села Миколи на Харківщині. Але він вірить – у найближчому майбутньому його село деокупують. Яким воно буде після звільнення – боєць не уявляє. Але неймовірно успішна харківська операція додає 22-річному Миколі мотивації та сил на війні.

“Хочеться знищувати і все по повній. Виконувати свою роботу далі і йти вперед. – Уже тут йти? – не важливо де, це війна, треба просто йти вперед”, – наголошує армієць.

Йти вперед, але не атакувати, а здаватися – артилеристи пропонують і росіянам та колаборантам. Для цього розкидають на окупованих територіях агітлистівки – за допомоги тих таки градів. Старенькі радянські системи, каже боєць на псевдо “Том”, мають широке застосування на фронті.

“Ми спорядили снаряди, виїхали на вогневу позицію і відстрілялися – поширили агітаційний матеріал, тому що ця система є багатофункціональною, вона може вражати живу силу, стріляти агітаційними снарядами, вести контрбатарейну боротьбу. Якраз була вітряна погода, якщо в них є вихід до інтернету або подзвонити, може вони задумаються, бо за нашими даними у них уже виставляються заградотряди. Вийшов наказ від командування – ні кроку назад”, – запевняє військовослужбовець “Том”.

“У перший же день, коли прилетіло, так будемо казати, нас семеро осіб, в той же день зідзвонились, зібрались, сіли в машину, зібрали свої речі, всі все мали, рюкзак вже був запакований, завантажитися і поїхали”, – розповідає Віталій.

Віталій уже вдруге заходить у цю річку – річку війни. У 2015-му пішов на фронт по мобілізації. Відвоював і жив цивільним життям. Але з каскою та бронежилетом на шафі. Бо знав – велика війна не за горами.

“Це усвідомлювалося ще з 15-го року. Що це просто не зупиниться. Це одно із двох – або ми, або нас. А так – це просто чекало на поді. То все син питався що це є, я не давав це пробувати, бо казав, що це затяжке”,  – каже Віталій.

24-го лютого зібрався і пішов на війну і “Зеник”, хто до повномасштабного вторгнення працював у Західній Європі – далекобійником. Тут, на передовій, голландський “Даф” він змінив на російський “Урал”, за яким слідкує, як за малою дитиною. Бо саме ця машина щодня по кілька разів нищить російську техніку та піхоту. А значить – попри вік – має бути справною.

“Роботу свою люблю. І державу. Тому я тут”, – підсумував “Зеник”.

З Донеччини, Ольга Калиновська, Сергій Клименко, Сергій Малін, “5 канал”.