“Перепитали, чи можуть узяти по мішку борошна за оптовою ціною. Передали його в Україну”
З 19 вересня Естонія, Латвія, Литва й Польща закриють кордони для росіян із шенгенськими візами. Пускатимуть тільки тих, хто провідуватиме родичів або в’їжджатиме з гуманітарною метою.
Європейський Союз призупинив договір про спрощене видавання віз громадянам країни-агресорки
Домініка Лістері, 46 років, соціальна працівниця, Рим, Італія:
Допомагаю адаптуватися біженцям і розібратися з нашою системою. Минулого тижня прийшло кілька сомалійок сваритися, чому українки мають особливі умови. Чесно кажучи, навіть легка процедура забирає багато часу й зусиль. Не завжди це швидше за стандартну. Люблю працювати з українками. Роблять усе чітко та правильно.
Знайома шукала працівниць у пекарню. Я пропонувала сомалійкам. Не погодилися, бо робота виснажлива. А українки пішли. Перепитали, чи можуть узяти по мішку борошна за оптовою ціною. Передали його в Україну.
Сестра працює на фабриці скляних прикрас у Мурано. Перейшли на скорочений робочий день через енергетичну кризу. Щоб не вмикати спеціальних ламп, приходять на світанку. Тоді найкраще освітлення для розпису. Кажу, що наступного року буде легше. А вона відповідає, що це неможливо. Росіяни не можуть стати адекватними за такий короткий час.
У лікарні бачили жінку зі спотвореним обличчям. Валя постраждала під час обстрілів Чернігова. Лікується в Італії сама, бо чоловік захищає Україну. Я не могла просто так вийти з палати. Залишила їй 100 євро. Раз на тиждень приношу їсти. Бачу, що все подорожчало, що зимуватимемо важко. Але, коли згадую Валю без ока, все відходить на задній план. Розповідаю про неї всім знайомим, які кажуть, що Україна має поступитися. Валя пишається своїм чоловіком. Ми зробили футболки “Будь сильна, як Валя”.
Тіна Родрігес, 51 рік, спеціалістка з освітлення, Г’юстон, США:
Син Люк загинув 14 липня. На початку вересня молодшому онуку виповнилося 4 роки. Невістка попросила виступити з промовою про батька. Хотіла, щоб я сказала щось, що надихає. Два тижні я не могла спати. У голову не лізло нічого, що пасувало б для такої події. Знала, що на свято прийдуть друзі сина.
Ми зробили футболки “Будь сильна, як Валя”
У групі художників українка виставила свою роботу. Намалювала гори. Написала, що проживає зараз війну і втрату сина. Це були ті слова, які я так шукала. Там було про біль, горе, любов до онуків і величезну віру. Я попросила дозволу взяти цю промову. На сторінці авторки побачила, що збирає кошти на автомобілі для евакуації поранених військових. Вирішила, що попрошу всіх переказати хоча б по кілька доларів у пам’ять про Люка. Ми зібрали майже 1,5 тисячі доларів.
Минулого тижня отримала термінове замовлення з подвійним гонораром. Знаю, що частину таких грошей треба віддавати на добру справу. Нині для мене це те, щоб українські матері якнайшвидше побачили синів живими.
Якуб Ірст, 38 років, будівельник, Гамбург, Німеччина:
Завдяки художній освіті можу реставрувати стінні розписи й кахлі. Також отримав спеціалізацію з регулювання й ремонту пічного опалення. Мріяв, що доводитиму до ладу пічки у старих маєтках. Дружина вважала, що роблю дурницю, бо ніхто не користувався ними.
З додаткової спеціалізації мав декілька замовлень на рік. Як правило, люди розтоплювали камін чи просто підтримували будинок. Після газового шантажу Путіним Європи маю замовлення до листопада. Ми починаємо розуміти, що Росія використовуватиме будь-які засоби, щоб уникнути покарання за скоєне.
Дружина побачила репост із фото поранених українців, яких привезли на лікування в Німеччину. Вирішила, що має допомогти комусь. Біженці не підходили, бо про них подбає держава. Знайшла родину з-під Києва, яким росіяни розбомбили будинок. У них син такого віку, як наш. Надіслала їм одяг і іграшки. Хочу після перемоги допомогти їм будуватися.
Сестра обурювалася, що через війну в Україні потерпає вся Європа. Ходила в Кельні на акцію проти подорожчання газу й електрики. Там вимагали припинити допомагати Україні. Написала в соцмережі, що не сплачуватиме рахунків, доки уряд підтримує Україну й біженців. Виставила на фото прапор Росії. Батько в коментарях відповів, що йому соромно, що має його прізвище. Увечері зателефонував і сказав, що з усіх п’яти дітей сестра завжди була найдурніша.
Щоб регулярно читати всі матеріали журналу “Країна”, оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за “ковідну тисячу”
