“Росія – це слон, який осліп та оглух. Але якщо впаде на людину, то розчавить. Треба остаточно знищити цю криваву імперію”

Росіяни не такі сильні, як себе малюють. Не варто їх боятися, каже чеченський військовий Хусейн Джамбєтов

Як почалася ваша боротьба за свободу Ічкерії?

1991 року почалася вся ця каша, перевороти в Росії, тоді ж прийшла війна в Ічкерію. Чеченці прокинулись і хотіли здійснити заповітну мрію прадідів бути незалежними. Ми нічого не просили в русні. Хотіли бачити наші землі такими, які вони були до російського вторгнення 400 років тому.

Русизм з ідеології перетворився на релігію

Мій батько був командиром гелаєвського спецназу (створений 1993 року Русланом Гелаєвим новий військовий підрозділ ЗС ЧРІ, який називався полком спеціального призначення “Борз” (Вовк). Країна). Усе моє дитинство минуло на війні. Мати поїхала з міста. А ми вважали, що чоловіки як справжні патріоти не мають полишати Батьківщину. Тому я залишився в рідному місті Урус-Мартані. У 12 років створив із другом малу ополченську групу. Мали з другом мисливські двостволки. Ще один хлопець десь знайшов гранату. Стріляли по гелікоптерах і літаках, не розуміючи, що їх неможливо таким чином збити. Взагалі, вмів управлятися зі зброєю з 10 років. Було важко стріляти з плеча, тому клав рушницю на гілку дерева, вмів сам заряджати патрони. У чеченців так заведено: з раннього дитинства хлопці намагаються захищати власну родину, таке в нас виховання. Пам’ятаю, як їхали колони російської техніки в місто. А ми, малі, їх обстрілювали. Потім у новинах розповідали, ніби то на російських солдатів напали злагоджені чисельні групи бойовиків. Але армійцям вдалося вийти з бою без ушкоджень. Насправді ж чинили опір російській армії звичайні пацани.

Чому росіянам все-таки вдалося захопити владу?

 Під час Першої російсько-чеченської війни ми нічого не розуміли про колабораціонізм. За другої хвилі наша професійна армія була розгромлена. Війна остаточно перетворилася на партизанську, воювали малі угрупування. Росіяни зрозуміли, що стратегічний розрахунок не компенсуєтся тактичними успіхами. Вони вигадали нову стратегію розділяй та владарюй. Розділили наш народ на націоналістів і радикалів, взялися за ідейних борців за свободу. Саме їх поділили на віруючих радикалів та звичайних патріотів. Зібрати людей знову в єдиний кулак виявилося неможливим. Цими підлостями рашисти займаються з часів монгольського іга. Адже пам’ятаємо, що всі вони нащадки Чингісхана.

Нам нав’язували ідею, що чеченці мають звільнити весь Кавказ, створити Імарат велику ісламську державу. Таким чином намагалися, як мишей, загнати в колесо, де тварина біжить не зупиняючись, доки не помре від перенавантаження. Ми не можемо звільнити всіх, нехай кожен народ звільняє власну країну. Чеченці не можуть усе тягти на власних плечах. Особливо тоді, коли інші кавказькі народи ще не дозріли до самозвільнення.

Чеченці леви, які ніколи не будуть домашніми котами

Усі ми розуміємо, що в середньому боротьбою займаються 5 відсотків громадян. Решта народу дивиться в той бік, де стабільніше аби нічого не боліло та сонце світило. Але є сини нації, які думають про майбутнє своїх дітей, пам’ятають подвиги пращурів. У чеченців розподіл серед ідейних був між молоддю, яку оголосили терористами, та старшими людьми, яких підтримали росіяни. Сьогодні намагаємося знову всіх об’єднати під одним прапором. Довести, що зрадники лише ті, хто перебуває під чоботом русні.

Була заява, що головний зрадник серед чеченців Кадиров хоче піти з посади, але його не відпускають куратори.

 Ми давно не такі наївні дурники, щоб на ці вкидання вестися. У Дон-Дона є кумир Путін, він обличчя русизму. А сам русизм з ідеології давно перетворився на релігію. Я бачив різницю між українцями та росіянами, коли звільняли ваші села. Заходиш до погреба звичайного українця, так повно всього. Незважаючи на те, що людина незаможна, але вона намагається працювати, мати запаси. Тому що українці не раби. А росіянин керується лише заповітом: свого не треба, чужого не віддамо. Як можна з таким сусідом жити поруч? Росіяни, які десятиліттями живуть у Європі, продовжують плекати ненависть до всіх навколо. Я запитував, чому вони всіх ненавидять? Відповіді не почув. У росіян немає благородства та вдячності, вони завжди незадоволені, злі. Це хвора нація. Спочатку вони вигадують брехню, а потім самі в неї вірять. Так було з легендою про чеченців-терористів. Русизм заснований на брехні.

Чому чеченці не піддаються асиміляції, незважаючи на багаторазові спроби їх підкорити?

 Є домашня кішка, а є дика. Також існують рисі, пантери, леви. Усі вони належать до родини котячих. Але лев ніколи не погодиться ловити мишей. Бог створив чеченців нескореними. Ми швидко вчимося володіти зброєю, чутливі до несправедливості, коли права іншої людини порушують. Якщо на вулиці хтось ображає слабкого, то чеченець обов’язково заступиться. Він не боятиметься загинути в бою. Це його сутність. Ми леви, які ніколи не будуть домашніми котами. Усі наші традиції здавна засновані на демократії.

У росіян немає благородства та вдячності, вони завжди незадоволені, злі. Це хвора нація

На нашому прапорі зображено вовка символ свободи. Цю тварину не можна приручити. Хоч би скільки Росія намагалася тримати наш народ за ґратами, ми все одно звідти вирвемося.

Як отримали позивний “Бандера”?

 Батько вчив мене, що коли йду в гості, то мушу поважати господаря. Усі ваші герої загинули від радянської влади. Спочатку хотів назватися Махном, але такий позивний уже мав мій командир. Тоді я обрав Бандеру. Для мене честь узяти його ім’я, він був справжній українець. У чеченців є багато власних героїв, на яких рівняємося. Такими вважаємо тих, хто почав справу та її завершив. Усі наші герої загинули в боях або в’язницях рашистів. Чеченці ніколи не здавалися, не зупинялися, вони до останнього відстоювали правду, віддавали життя, душі. Про кожного з побратимів, з якими нині воюю, можна написати книжку. Це чеченці з Європи, в кожного з них крута історія.

Чому вирішили приїхати й захищати Україну?

 У моєму рідному Урус-Мартані жили старенькі, в яких були чеченські імена й українські по батькові. Виявилося, це депортовані діти, яких виростили чеченці. Ми підсвідомо були родичами.

Ніколи не мав сумнівів, що в Путіна грандіозні плани щодо нападу на Україну. У березні я залишив свій будинок у Бельгії, родину й поїхав до Києва. Не зміг залишатися осторонь, коли ворог нападає на звитяжних українців. Друзі, які проводжали до кордону, до останнього не вірили, що я наважуся поїхати. Вважали, що в мене стрес і передумаю останньої миті. Я приїхав в Україну, щоб бути корисним. Не сидів за кордоном, склавши руки. Проходив багато тактичних курсів, щоб бути досвідченим офіцером поруч із молодими бійцями. Волею долі опинився в Україні. Уже підготував п’ять диверсійних груп. Навчаю бійців, як працювати, ніби єдине тіло, злагоджений механізм. Нині як інструктору мені довірили цілу роту.

Військове навчання чеченців та українців відрізняється?

 Нам заборонено плакати, показувати емоції, маємо завжди демонструвати мужність. Вважаю, що українським офіцерам бракує досвіду, щоб готувати молодь як справжніх козаків, пробудити їхній дух. За кілька тижнів тренінгів хлопці кажуть: “Бандеро”, ми з тобою готові йди у вогонь і воду!” Особливо подобається в українських солдатах, що вони на добро відповідають подвійним добром. Але маєш показати, що ти воїн, батько та командир. В українській армії є багато людей за 40, які здатні навчатися, швидко все засвоюють. Ми покажемо свою силу і настане кінець русизму! ЄС має нам допомагати. Інакше в Європі їздитимуть “Лади”, а замість смачних вин питимуть горілку.

У тимчасово окупованому Херсоні піді­рвали готель із кадировцями. Чи влаштовуєте такі диверсії проти чеченців, які стали на бік Росії?

 Працюємо по всьому фронту. Вираховуємо та виконуємо завдання щодо їхньої ліквідації. Для нас не має значення, якої національності окупант. Чому з’явилися кадировці? Уявіть, школяру у третьому класі кажуть, що він найвидатніший учений світу. Йому не пояснюють, що існує ще багато наук у світі. Так само кадировців навчали, як допитувати та принижувати жінок, старих. Переконували, що вони суперфахівці. Ці люди звикли добу брати хату, з якої відстрілювалися з пістолетів. А тепер вони опинилися на полі бою, де відповідають артобстрілом. Тут до них нарешті дійшло, що це справжня війна.

Інші кавказькі народи ще не дозріли до самозвільнення

Які завдання ставите перед собою?

 Маємо відновити українські кордони, які вони були до нападу Росії. Інакше через 20 років ваші діти знову страждатимуть від цієї чуми. Це пухлина, яку треба вирізати. Україна не повинна дозволяти обманути себе переговорами, цього не можна допустити. Росіяни мають зрозуміти, де їхнє місце. Ми відвоюємо нашу землю. Я кажу “нашу” хоча я гість на цій землі, але борюся разом з українськими братами. Росіяни не такі сильні, як себе малюють. Не варто їх боятися. Нам слід усвідомлювати, що Путін на золотому унітазі розмріявся про загарбання. Але він не помітив, що світ змінився. Уже не існує поділу на мусульман, євреїв, чорношкірих, християн. Треба бути людиною. Путін почав гру за радянськими правилами. Він не має високоточної зброї, в нього старе озброєння. Ще трохи й ми зможемо захопити частину земель поза кордонами України. Однак обережність не завадить. Адже Росія це слон, який осліп та оглух. Але якщо впаде на людину, то її розчавить. Сила слона в його розмірах. Треба остаточно знищити цю криваву імперію.

Щоб регулярно читати всі матеріали журналу “Країна”, оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за “ковідну тисячу”