Спірний закон про медіа: чому він так потрібен Україні і які підводні камені містить (Відео)
В опозиції переконані, документом хочуть частково скасувати квоти на український продукт
Правила гри для медіаринку змінюються! Новий закон, який регулюватиме індустрію, парламент ухвалив у першому читанні. У ньому й новації для онлайн ЗМІ, і збільшення повноважень Нацради з питань телебачення та радіомовлення.
Розроблявся з десяток років, змінював назву, переписувався за змістом. Зрештою, закон про медіа наприкінці серпня за основу підтримав парламент. Документ має прийти на зміну застарілому законодавству з 90-их та 5-м законам, які досі регулювали галузь. І ухвалити чималий документ на 300 сторінок потрібно, бо це одна з вимог для вступу до Євросоюзу.
“Він перший у списку серед тих пунктів, які ми маємо виконати. Основне завдання, яке поставила Європа, що маємо закон синхронізувати його з аудіовізуальною директивою про аудіовізуальні послуги – це перше завдання, друге – щоб ми цим законом зменшили вплив приватних осіб на медіасферу”, – пояснює медіаменеджерка, голови наглядової ради національної суспільної телерадіокомпанії Світлана Остапа.
“Це мають бути рівні умови для всіх, хто працює на тому чи іншому ринку”, – переконує нардеп Микита Потураєв.
Повноцінними гравцями ринку стануть і онлайн медіа. Якщо раніше працювати могли не офіційно, то нині матимуть змогу отримати ліцензію. Щоправда, добровільно.
“Про що це говорить? Що ми беремо на себе відповідальність працювати відповідно до журналістських стандартів”, – каже фахівчиня.
Із новим законом про медіа роботи додасться в Нацраді з питань телебачення і радіомовлення. Повноваження державного регулятора значно розширили, як і, кажуть автори, посилили незалежність від будь-яких політичних впливів. Водночас документ запроваджує новацію – співрегулювання ринку Нацрадою із самими медійниками.
“Створює рівні правила гри для всіх медіа, прозорі, зрозумілі, необтяжливі, яке робить єдину регуляцію для всіх”, – зауважив голова комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики.
Вочевидь, саме збільшення повноважень державного регулятора насторожило закордонний “Комітет захисту журналістів”. Там закликали законопроєкт не ухвалювати, бо є ризики.
“Український законопроєкт про засоби масової інформації серйозно загрожує свободі преси в країні, посилюючи державний контроль над інформацією в той час, коли громадяни потребують її найбільше”, – йдеться в заяві.
“Це критика необґрунтована, тому що в цій заяві не наводиться конкретних речей. Говорити по те, що він загрожує, чим? що збільшуються повноваження регулятора? так в більшості країн ще сильніші регулятори”, – медіаюрист Олександр Бурмагін.
Велика частина документа присвячена протидії державі-окупантці. Тепер у Нацради більше повноважень уплинути на медіа з проросійським контентом, особливо в умовах воєнного часу.
“Якщо це речі пов’язані з російськими наративами, з пропагандою нацизму, під час війни, Нацрада буде використовувати свою експертизу, даючи оцінку, зазначаючи що це саме російські наративи, і відправляти таке рішення військовим, застосовувати ті чи інші дії”, – наголошує експерт.
Але якраз щодо російського не обійшлося без суперечок. Законопроєкт проголосували ледь не мінімальною кількістю голосів – “за” були лише 233 нардепи. В опозиції не підтримали – бо переконані, документом хочуть частково скасувати квоти на український продукт, а цим повернути русифікацію.
“Мова йде про зниження квоти української мови в ефірі, через введення такої норми як незначні порушення, це очевидно дає можливість на ті 10% знизити мовну квоту в ефірі”, – переконує депутат “ЄС”, член комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Володимир В’ятрович.
Квоти не скасовують, а лише трохи послаблюють покарання, – пояснюють автори документа. Вирішили дозволити порушення квот на 10%, а це 2-3 пісні на добу. Якщо раніше за це штрафували, то нині обійдуться лише попередженням.
“Такі вже приклади були коли нацрада фіксувала порушення квоти, але це була 1 пісня, нацрада була змушена штрафувати громадське радіо, припис це теж відповідальність, якщо мовник буде системно порушувати, тоді з’являється штраф”, – каже Бурмагін.
Ще одне зауваження – чорні списки артистів, які становлять загрозу нацбезпеці. Останні 7 років їх формувала СБУ. У новому законопроєкті списки зберегли, але механізм формування підкоригували. Опозиція певна, напрацювання бази після 2014-го тепер марні.
“Опираючись на цей документ, в Україну СБУ не допускає людей, яких можна назвати софт павер рф, різного роду акторів, співаків, фактично цей перелік зараз скасовується, створюється інший перелік, який підпорядковується не СБУ, а нацраді, вводяться щільні критерії потрапляння, який робить список не робочим”, – переконує В’ятрович.
Автори документа запевняють, лише чіткіше хочуть окреслити критерії.
“Маємо відповідати європейській правовій практиці і європейським правовим стандартам. Механізм формування навіть той, що ми запропонували, який викликав скільки критики, навіть наш механізм не відповідає європейським критеріям, вже не кажучи, що пропонували колеги”, – зазначив Микита Потураєв
Ще одне спірне питання – заборона використання записів і фонограм російських виконавців. Її проголосували на початку війни весною, але у новому законі не з’явилася.
“Виявилося, вони не випадково відсутні, автори свідомо вилучили норми, бо нібито не достатньо дієві”, – повідомляє нардет-опозиціонер.
І взагалі, норму нібито неможливо виконати, – наголошують у Нацраді.
“Як українське медіа, радіо або телебачення, або регулятор як може перевірити і встановити юридичний факт наявності російського громадянства? якщо ви хочете, давайте сядемо і напрацюємо механізм, який би працював”, – відповідає Бурмагін.
А поки шукають компроміс, Україна чекає висновків щодо документа від Ради Європи та Єврокомісії, нині вони оцінюють закон.
“Потім не буде простору для компромісів, ми просто візьмемо цей висновок, і всі поправки пропустимо через фільтр цих висновків, що буде відповідати, будемо імплементувати, що ні, не будемо”, – запевняє депутат.
Нині у нардепів уже минув час подачі поправок до другого читання. За попередніми підрахунками, депутатських пропозицій до закону про медіа – сотні, а то й тисячі.
“Це буде колосальна робота, але комітет мусить з нею впоратися, бо якщо завалять цей законопроєкт, то закриють двері для України перед ЄС”, – наголошує Світлана Остапа.
Попередньо, документ мають ухвалити до закінчення року.
Ірина Сисак, Микола Довгий, “5 канал”.
Нагадаємо, 4 квітня український медіапростір шокувала новина про те, що для трьох проукраїнських телеканалів – “5 канал”, “Прямий” і “Еспресо” – було відключено мовлення.
