Росія – найрусофобніша країна у світі

Русофобія давно стала жупелом в устах російських правителів і їхніх посіпак. Русофобією пояснюються антиросійські санкції Заходу. Потребою здолати русофобію в Україні виправдовується теперішня війна. Однак всі ці заяви лише ширма, щоб замаскувати страшну й незручну правду. І ця правда в тому, що це Росія найрусофобніша країна у світі, а Володимир Путін найголовніший русофоб.

Російська пропаганда в питаннях боротьби з русофобією тримається на подвійній маніпуляції. З одного боку, вона ототожнює російську державу й народ з російською владою (“є Путін є Росія”), а з іншого перекладає вину за свої злочини на інших (“іншого вибору не мали”). Таким чином, будь-яка справедлива відплата російській владі за її дії автоматично оголошується русофобією. А оскільки ніхто не хоче бути русофобом (принаймні в Росії), то й з критикою Кремля доведеться зачекати.

Але якщо звернутися до первісного значення поняття русофобії страху аж до відрази, то картина іже має інший вигляд. Точніше, правильно говорити “мізорóсія” (як мізантропія), себто “ненависть до Росії”, але перший термін уже укорінився, тож залишимо його. Так от, якщо спробувати неупереджено розібратися, хто ж якнайбільше боїться, ненавидить і прагне нашкодити Росії й росіянам, то з’ясується, що це сама Росія! Точніше, теперішній її керівний режим.

Жодна інша країна у світі не завдала таких страждань росіянам, як їхня власна, і жоден інший правитель не випив стільки російської крові, як Путін

Я абсолютно серйозно. Жодна інша країна у світі не завдала таких страждань росіянам, як їхня власна, і жоден інший правитель не випив стільки російської крові, як Володимир Путін. І цьому є безліч доказів.

Почнемо з найголовнішого з демографії. Пізній Радянський Союз мало відрізнявся у цьому плані від інших європейських країн ще з 1964 року народжуваність упала нижче рівня відтворюваності населення (2,1 дитини на жінку). Завдяки Середній Азії та антиалкогольній кампанії Горбачова в середині 1980-х ситуація покращилася, але ненадовго. Уже з 1992 року смертність стабільно перевищувала народжуваність. Міграція дещо виправляла ситуацію, але загалом тенденція була такою: 1993 рік 148,5 млн людей, 2009-й 141,9 млн людей. Потім дещо взялися за голову стимулювали народжуваність так званим материнським капіталом, а імміграцію високими доходами. Населення почало зростати до 147,1 млн офіційно торік (але насправді менше: без 2 млн мешканців окупованого Криму та ще 34 млн це просто приписки, тож ідеться лише про припинення вимирання). Між 2012-м і 2014 роком вдалося навіть досягти рівноваги між народжуваністю та смертністю.

І якби Росією правили справжні патріоти, вони в цьому місці зупинилися б і дали народові спокій. Через низьку народжуваність та алкоголізм етнічні росіяни поступово заміщувалися б молодшими й енергійнішими мігрантами, але цей процес зайняв би століття. Можна було б вкласти мільярди нафтодоларів не в гонитву озброєнь, а в охорону здоров’я та соціальні програми і покращити стан справ у найдепресивніших регіонах. Однак у Кремлі засіли явні русофоби, для яких російський народ не цінність, а такий самий ресурс, як-от газ, якого так само не шкода.

У результаті росіян 2014 року кинули в топку імперіалістичної війни проти України, яка з 2022-го набула характеру світової. Число народжень почало поступово знижуватися, а смертей зростати. Якщо 2014 року народилося 1,9 млн людей, то 2019-го 1,4 млн. 500 тисяч просто “випарувалися” з демографічного балансу. І на тлі цих зрушень навіть 50 тис. смертей російських вояк в Україні взагалі не є помітними.

І наче б цього було мало, в Росію прийшов коронавірус. Повна деградація медичної системи, провал організаційно-карантинних заходів і надзвичайне поширення різноманітних теорій змови призвели до втрати щонайменше 1 млн людей померлими. Скільки ще передчасно помруть через довготривалі наслідки хвороби хтозна.

А міграція, всупереч оптимістичним прогнозам влади, майже не рятує ситуації. У “доковідну” добу в Росії проживало 11,6 млн іммігрантів, однак і емігрантів нараховувалося майже 10 млн, з яких половина виїхала саме за президентства Путіна. Не варто й говорити, що внаслідок пандемії та великої війни кількість приїжджих знизилася, а втікачів суттєво зросла.

Якщо підсумувати, то за першу половину правління Путіна, з 2002-го до 2010 року, кількість етнічних росіян в Росії зменшилася на 5 млн. Поза всяким сумнівом, ця тенденція збереглася й донині що виграли на збільшенні народжуваності, то програли на пандемії, еміграції та війні. Яка ще країна, крім Росії, могла допровадити до зникнення 10 млн росіян? І якщо це не русофобія, то що тоді русофобія?

Якщо вивести за дужки втрати безпосередньо на полі бою, то Сталін убив значно більше етнічних росіян, ніж Гітлер

Утім, не Путіним єдиним. Майже всі його “великі” попередники Невський, Грозний, Петро І, Сталін активно розв’язувати свої задачі життям підданих. Винятком був хіба Олександр ІІІ. Більшість же не жаліли ані чужих, ані своїх. З давніших часів у нас не залишилося даних, але, наприклад, за Петра І убитими й утікачами Росія втратила майже 20% населення. Не дивно, що в народі царя величали Антихристом! Так само, якщо вивести за дужки втрати безпосередньо на полі бою, то Сталін убив значно більше етнічних росіян, ніж Гітлер.

Коротко кажучи, активна дієва русофобія з великою кількістю жертв ознака більшості російських правителів.

Приблизно такою ж є ситуація і в економіці. Навіть за наскрізь брехливою офіційною статистикою видно, як Путін у перші свої терміни давав росіянам жити й багатіти, а потім взявся за їхнє розкуркулення.

Отже, 2000 року реальні доходи населення становили плюс мінус 45% від рівня 1991-го. 2013 року вони сягнули максимуму 140%, а вже 2018-го знизилися до 120%. І це ще до пандемії та великої війни! Сукупні доходи росіян 2010 року становили $1070 млрд, на піку 2013-го $1402 млрд, а 2020 року впали до $861 млрд. Водночас вартість “продуктової корзини” з 2007-го до 2018 рік зросла з 1688 рублів до 4380 рублів. Пенсійні накопичення в Росії як були заморожені 2014 року, так і не розморожені досі. З 2019-го почалося зростання пенсійного віку на п’ять років. Тож байдуже, скільки отримує державний бюджет від продажу нафти й газу, середній росіянин невпинно й невідворотно біднішає від самого початку путінської авантюри 2014 року. А всім спробам розбагатіти завдяки власному розуму невпинно кладе край ФСБ. Найбільші путінські посіпаки ковтають ЮКОС, а товариші майори всіляку дрібноту в міських масштабах.

Росія охоче обкрадала своє населення і відразу після революції, і в добу Голодомору, і під час грошових реформ

І це також стара російська традиція. Вислів “не жили багато, нічого й починати” не вчора з’явився. Росія охоче обкрадала своє населення і відразу після революції, і в добу Голодомору, і під час грошових реформ 1961-го й 1991 року. Найвідоміше міське антирадянське повстання 1962 року в Новочеркаську було спровоковане різким підвищенням цін начебто “на вимогу трудящих”. Про те, що Московське царство й Російська імперія взагалі функціонували завдяки рабській праці селян, можна й не говорити. Постійні переділи землі всередині громади теж не сприяли накопиченню багатств. І навіть коли кріпацтво 1861 року на позір скасували, селян все одно залишили в борговій кабалі на 20 років.

Отже, якщо свідоме й навмисне тримання свого населення у злиднях це не русофобія, то що ж тоді русофобія?

І куди не кинь оком всюди те ж саме. До середини XVII ст. через протидію московської церкви в Росії не було жодного навчального закладу та жодної спеціальної медичної установи. І сьогодні РПЦ вірний стовп кремлівського режиму й загального мракобісся. За смертністю від алкоголізму (цироз, самогубства й побутове насильство) Росія випереджає США в 3,5 раза. Стільки травм, скільки завдають росіянами їхні власні казарми й тюрми, не завдають жодні іноземні інститути. Та й у своїх під’їздах, будемо відвертими, серуть самі ж росіяни, а не агенти ЦРУ.

Росіяни витратний матеріал Кремля, а за чорнилами для принтера не ллють сльози

І що, хіба сьогодні російська влада не може давати росіянам кращої освіти, ліпше берегти їхнє здоров’я, вберегти від алкоголю та покінчити з дідівщиною та опусканням? Може, але не хоче. Як я вже сказав, росіяни витратний матеріал Кремля, а за чорнилами для принтера не ллють сльози.

Оце тотальне безкомпромісне нехтування життям, здоров’ям, багатством та елементарною гідністю росіян і є русофобією в найчистішому вигляді. І ніхто не практикує цю русофобію настільки послідовно, як російська влада.

Одним словом, найстрашніша й найнебезпечніша країна для росіянина це Росія. І Україна з Америкою тут ні до чого.

P.S. Так, в Україні теж не все ідеально з доходами, і населення наше теж невпинно зникає через смертність та еміграцію. Але принаймні наша влада не прагне завоювати світ і не приносить своїх співгромадян у жертву геополітиці. Тому серед українських президентів, можливо, і поширене малоросійство, але не українофобія (крім Віктора Федоровича). А русофобія російських правителів давно перетворилася на правило.