“Три російські чиновники несуть ядерну валізку, які віддають накази ракетним військам” – що пише світова преса

Росія обіцяла колабораціоністам на окупованих територіях, що прийшла назавжди, а потім втекла з Харківської області. За російськими військовими втікали українські зрадники, які пішли на співпрацю з окупаційною владою. Це підриває авторитет росіян на інших окупованих територіях та відбиває бажання інших ставати колабораціоністами. Військова поразка РФ в Україні може підштовхнути Путіна використати тактичну ядерну зброю, але ніхто не знає до яких наслідків це може призвести можливо, до протилежних від тих, на які розраховує Москва. Ось дещо з того, що писали про нас у світових ЗМІ.

“Місцеві союзники Москви казали: “Росія тут назавжди”. Тепер втікають з України”, The Guardian, Велика Британія

Свідчення, отримані на звільнених територіях, вказують, що російські війська регулярно застосовували насильство для придушення будь-якого місцевого інакодумства і збереження контролю. Деякі вітали росіян і допомагали їм. Інші прислухалися до заяв призначених Москвою чиновників, що вони залишаться там назавжди, і вирішили співпрацювати чи просто намагалися спокійно жити під владою Росії. Для місцевих союзників Москви раптовий відступ російських військ став поворотним моментом, що межує зі зрадою.

Відступ завдав нищівного удару по іміджу російської армії серед найактивніших прихильників Кремля в Україні

Упродовж кількох місяців Росія говорила людям, що вона там назавжди. Ввела рубль, пенсіонерам казали, що даватимуть російські пенсії, а проросійськи налаштованих мешканців найняли до лав чиновників. Це поряд із загрозою насильства мало вирішальне значення для поширення влади Москви на міста і села, гарантуючи місцевим колабораціоністам, що їм ніколи не доведеться зіткнутися з покаранням як зрадникам. Відступ завдав нищівного удару по іміджу російської армії серед найактивніших прихильників Кремля в Україні.

Україна пообіцяла ловити місцевих, які співпрацювали з російською армією чи встановленою росіянами владою. Їх можуть позбавити волі терміном до 15 років. Президент Володимир Зеленський заявив у середу, що українці прагнуть викорінити “залишки окупантів і диверсійних груп” у відвойованих містах та селах Харківської області.

У російському Бєлгороді, в центрі гуманітарної допомоги, українці, які недавно втекли до РФ, заявили, що були приголомшені нездатністю Москви утримати Харківську область і протистояти успішному українському контрнаступу, внаслідок якого українців відвоювали понад 8000 кв. км за кілька тижнів.

“Люди повірили російським військам. Нам казали, що ми не залишимо вас. Потім зненацька відступили. Усю цю територію забирали кілька місяців, а потім за два дні кинули. Не розумію, що сталося”, – каже 44-річний Олександр, який утік із села з дружиною та сином в Росію.

Спроби Москви інтегрувати території шляхом публічних подачок і насадження страху на окупованій території розглядалися як прелюдія до формальної анексії, яка може відбутися в деяких регіонах уже цієї осені. Але відсутність безпеки, про що свідчить раптовий відступ, також похитнула довіру, яка в деяких була, на теренах, які досі утримує Москва.

Росія ризикує втратити прихильників на окупованих частинах України

За багатьма даними, Росія ризикує втратити прихильників на окупованих частинах України. Проблеми Росії можуть посилитися, бо міста, які утримує РФ з перших тижнів війни, починають виходити з ізоляції та розповідати історії про життя в умовах окупації.

“Чи збільшують військові невдачі Росії ризик ядерної війни?”, The Economist, Велика Британія

Вражаючий крах армії Путіна в Харківській області відродив побоювання, що Росія може вдатися до ядерної зброї.

“Боюсь, тепер вони завдадуть удару у відповідь непередбачуваним чином, і в спосіб, який може навіть включати зброю масового знищення”, – попередила Роуз Геттемюллер, колишня заступниця генсека НАТО.

Вона сказала, що її турбують не масивні міжконтинентальні балістичні ракети, які перетинають океани та можуть знищувати міста, а тактична ядерна зброя.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Війна на виснаження не завершиться остаточною воєнною перемогою” Ярослав Грицак

Тактична ядерна зброя має відносно невелику потужність. Вона може мати кілька кілотонн або менше. Вибух кількох тисяч тонн аміачної селітри, що погано зберігалася в Бейруті в серпні 2020 року, показав, наскільки жахливими можуть бути наслідки. Але вони були значно менш руйнівними, ніж зброя, яка використовується в обміні ядерними ударами.

У США близько 100 тактичних ядерних ракет на авіабазах в Європі. Насамперед вони там, щоб дати союзникам по НАТО частку потужності в ядерному стримуванні. Вважається, що у Росії їх тисячі. Вона розглядає їх як спосіб компенсації сил Альянсу в сфері передових звичайних озброєнь. Їхня військова корисність досить обмежена. Сьогодні звичайна високоточна зброя має високу точність і може знищити більшість цілей, крім найглибших командних пунктів та бункерів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “На окупованих територіях Росія ставить небезпечний психологічний експеримент” Вікторія Романюк

Російські високоточні боєприпаси часто не потрапляють у цілі у цій війні, і їх уже бракує. Тактична ядерна зброя не може стати життєздатною заміною – необхідно використовувати величезну кількість ядерної зброї, щоб досягти довготривалого військового ефекту. В одному дослідженні індійсько-пакистанських сценаріїв ядерної війни дійшли висновку, що п’ятикілотонна ядерна бомба може знищити лише 13 танків, якщо вони розосереджені. Росія показала дуже малу здатність виявляти і завдавати ударів по цілях, що рухаються.

Побоювання не стільки в тому, що Росія використовуватиме їх для отримання переваги на полі бою, скільки як інструмент примусу.

“Можливий одиночний удар над Чорним морем або по військовому об’єкту. Ціль змусити українців у жаху капітулювати”, – каже Геттемюллер.

Можливо, Путін ототожнює виживання свого режиму з виживанням Росії та розглядає поразку в Україні як екзистенційне питання

Можливо, Путін ототожнює виживання свого режиму з виживанням Росії та розглядає поразку в Україні як екзистенційне питання. Якщо російську армію розгромлять на півдні України настільки, що українські сили загрожуватимуть повернути Крим, це також може призвести до того, що Путін піде на більший ризик.

Навіть у цьому випадку ризики величезні. Тактичний ядерний удар по українській базі чи над Чорним морем став би першим застосуванням ядерної зброї з 1945 року. Але це не обов’язково зупинило б наступ України.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Війна з Росією триватиме десятиліттями. Маємо бути готовими” Олександр Хара

“Важко уявити, що навіть ядерні удари дозволять Росії зламати волю України до спротиву”, – написав головнокомандувач України, генерал Валерій Залужний, в есе 14 вересня.

Будь-яке рішення порушити ядерне табу також поставить під загрозу відносини Росії з дружніми країнами, такими як Китай та Індія. Удар по Україні може призвести до результату, прямо протилежного до того, якого Путін прагнув від початку війни: відправлення в Україну західних сил, таких як групи фахівців-радіологів.

Три людини несуть ядерну валізку, яка віддає накази ракетним військам: Путін, міністр оборони Шойгу та начальник генштабу Герасимов

Путін, незважаючи на прагнення до диктатури, не єдиний, хто приймає рішення в Росії щодо цього. Три чиновники несуть ядерну валізку, яка віддає накази ракетним військам: Путін, міністр оборони Сергій Шойгу та начальник генштабу, генерал Валерій Герасимов. У деяких звітах йдеться, що два з трьох терміналів мають надіслати код, щоб наказ був дійсним. Якщо такий важливий наказ проігнорують чи скасовують, це може мати фатальні наслідки для авторитету Путіна.

Суперечки, чи вдасться Росія до ядерної зброї, в останні місяці набули теологічного відтінку. Одна фракція стверджує, що небезпека настільки велика, що Захід має вмовити Київ розпочати переговори, перш ніж ситуація вийде з-під контролю. Інша заперечує, що перебільшення ядерних ризиків грає на руку Путіну, утримуючи Захід від відправлення найсучаснішої зброї та утримуючи Україну від звільнення всієї території. Єдиний, хто може знати, чи буде ядерна війна сам Путін.

“Війна може бути далекою в Москві, але в прикордонному Бєлгороді вона дуже реальна”, The New York Times, США

Військові вантажівки та бронетранспортери, пофарбовані балончиком з буквою Z, торохтять на перехрестях, а чоловіки у камуфляжі ходять вулицями та купують товари військового призначення, такі як термобілизна.

Звуки прилеглих вибухів стали звичайним явищем у Білгороді, за 40 км від кордону з Україною. Стривожені власники магазинів дзвонять у поліцію, повідомляючи про уявні загрози вибуху, що означає параною. Жителі бояться, що буде далі, а дехто припускає, що українські війська можуть увійти на територію Росії.

Путін намагався зробити життя більшості росіян якомога більш нормальним, поки веде війну в Україні, і зробити бойові дії далекими. Але тепер, коли українські війська перейшли у наступ, бєлгородцям здається, що війна підійшла до їхнього порогу.

У той час як більшість жителів Бєлгорода підтримують владу в Москві та її військові дії, деякі висловлюють невдоволення, що решта Росії живе так, ніби не веде повномасштабну війну.

Навіть ті, хто підтримує війну, приватно розчаровані, що Кремль називає це “спеціальною військовою операцією”, коли вони бачать, що повномасштабну війну.

За останні місяці до міста прибули тисячі людей України. Особливо минулого тижня, коли українські війська відвоювали свою територію Ті, хто отримав російські паспорти або влаштувався працювати в окупаційну адміністрацію, побоювалися засудження як колабораціоністів. Українські солдати можуть знайти списки тих, хто прийняв роботу у тимчасовій адміністрації, і їх покарають за це. В Україні передбачено покарання за співпрацю з окупаційною владою від 10 до 15 років позбавлення волі.

У минулому огляді преси Gazeta.ua писала, що крах Росії на Харківщині став найбільшим ударом для Путіна у його кар’єрі. Посилення російських атак проти цивільних об’єктів в Україні можуть ще більше підвищити західну військову допомогу Україні. На запит Києва підготували звіт як можна гарантувати безпеку України після перемоги. Висновок за допомогою окремих союзників з НАТО зробити українську армію настільки сильною, щоби завжди могла дати відсіч російській агресії. Відбувається поступова адаптація української економіки, яка пристосовується по можливості до військових умов.