Київський безпековий договір: що це – імітація бурхливої діяльності чи реальні гарантії (Відео)

КБД

Якщо росія наважиться піти війною знову, документ передбачає для неї потужні санкції

Київський безпековий договір. 10 сторінок рекомендацій, якими мають бути міжнародні гарантії безпеки для України. Аби після війни захистити від повторного нападу росії, у документі і коаліція гарантів, і великі інвестиції в армію, і санкції для московії.

“Саме такі рекомендації мають увійти в основу майбутньої системи безпекових договорів, які дадуть українцям спокій і зможуть гарантувати недопущення будь–якої війни проти України”, – каже президент Зеленський.

Два місяці роботи експертної групи і рекомендації гарантій безпеки в Офісі президента презентують його керівник Андрій Єрмак та Андерс Фог Расмуссен – колишній генсек НАТО.

“Це абсолютно виважені висновки щодо можливих гарантій, які може отримати Україна”, – заявив керівник ОП Андрій Єрмак.

І ця концепція стратегічного партнерства значно ліпша за ідеї, які лунали кілька місяців тому. Зокрема, з потенційних гарантів безпеки вилучили Китай і ворожу росію. Гарантувати безпеку документ пропонує на багатьох рівнях. Насамперед, це створення коаліції гарантів, до якої мали б увійти США, Велика Британія, Канада, Польща, Австралія, Туреччина та країни ЄС. А от щодо безпеки у Чорному морі угоду укладуть із Туреччиною, Румунією та Болгарією. Аби зруйнувати навіть найменший намір росіян піти знову війною, в Україні має бути потужна армія. Для цього партнери вкладатимуть гроші в озброєння, інтенсивні навчання українських військових в ЄС та НАТО, розвиток оборонно–промислової галузі. І ці зобов’язання на роки.

“Україна повинна мати значну військову силу, здатну протистояти будь–якому майбутньому російському нападу”, – наголосив генсек НАТО (2009 – 2014) Андерс фог Расмуссен.

“Подібні документи повинні розроблятися, тому що вони демонструють зростання нашої суб’єктності, але мені не зовсім зрозуміло чому це робить Єрмак, а не міністр закордонних справ, а не сам президент”, – зауважує директор Інституту світової політики Євген Магда.

“Якщо ми хочемо зобов’язати наших партнерів аби вони нам надавали допомогу, не воюючи разом з нами, аби ворог боявся, це просто фіксація існуючого стану справ”, – вважає політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач.

Якщо росія наважиться піти війною знову, документ передбачає для неї потужні санкції.

“Уже завчасно проговорений пакет санкцій, який вводиться автоматично за умов нападу, це круто, але давайте говорити відверто, це у нас є і так”, – каже політичний експерт Микола Давидюк.

І тут важливо розуміти, що свої війська країни–підписантки у разі нового нападу в Україну не відправлятимуть.

“Це є домовленості про сприяння безпеки, бо якщо ми подивимося реальні інструменти, з яких починається документ, це здатність України боронити сама себе, це концепт договору про сприяння безпеки”, – пояснює дипломат, експерт Центру оборонних стратегій Олександр Хара.

І цей концепт договору має значно відрізнятися від недієвого Будапештського меморандуму.

“Ми це проходили, договори ми проходили, в нас був Будапешт, і ця бумажка, вона навіть не будапештська, а обухівська виявилася”, – наголошує політичний експерт.

Але, цього разу, запевняють, буде інакше. Бо в документі буде прописана чітка допомога, а не зобов’язання для когось не нападати.

“Ми точно дуже добре вивчили всі негативні наслідки і спогади щодо Будапештського меморандуму й інших документів, які, на жаль, не дали ніяких гарантій і не змогли уберегти нашу країну від тої жахливої війни”, – запевняє Єрмак.

“У київському безпековому договорі гаранти беруть на себе зобов’язання давати те, що буде потрібно для української безпеки – зброю, навчання, розвідку, військово–промисловому індустрію”, – розповідає Андерс фог Расмуссен.

Також договір не є альтернативою вступу України до НАТО, а лише проміжним варіантом, – про це чітко наголосили у документі. Україна має продовжити свій курс на вступ до Північноатлантичного альянсу. Чому ми досі не там? думки розділилися.

“Він не є альтернативою вступу до НАТО. Добре. Виникає питання, які зусилля щодо вступу до НАТО Україна здійснила протягом останніх пів року?”, – запитує Євген Магда.

“Якщо там є така велика кількість країн НАТО, які готові за нас вриватися, тобі чому вони не готові нас приймати в НАТО?”, – міркує Микола Давидюк.

“Це надзвичайно важливо, бо ми не маємо відмовлятися і обмежувати свою можливість стати членами НАТО, не дивлячись на те, що зараз це неможливо, бо йде гаряча фаза”, – переконує дипломат.

І через документ – гучне виття на болотах. Секретар путіна заявив, – прагнення України до НАТО загрожує росії. Є думки радикальніші, як–от у мєдвєдєва, який безпековий договір назвав прологом до третьої світової і заговорив про апокаліпсис.

“На це взагалі не треба звертати уваги, але якщо росіяни доходять до апокаліпсиса, то це не може не радувати”, – впевнений радник голови МВС Вадим Денисенко.

Презентований документ – це лише загальна концепція і рекомендації, далі – консультації з країнами партнерками. На Банковій сподіваються, договір вдасться укласти до кінця року.

“Ідея, що створять документ до кінця року і він швидко буде ратифікований – вона утопічна, я не розумію, як це буде ратифікувати Угорщина, я не впевнений, що в Німеччині і Франції буде все просто, тому на сьогоднішній момент це документ, який швидше є імітацією бурхливої діяльності, ніж реальним змістом”, – пояснює Євген Магда.

Бо найважливіше, запевняють експерти, аби країни–гарантки саме ратифікували безпековий договір, тобто взяли зобов’язання на законодавчому рівні. Інакше можемо отримати черговий будапештський меморандум.

“Є нюанси, чи потрібно буде ратифікувати цей основний документ, а потім додаткові? політичні міркування вони нікуди не дінуться, змінюватимуться уряди, можуть бути прихильними чи ворожими до нас, або нейтральними, безумовно, якщо це буде декларативна річ, не ратифікована, і не будуть зобов’язані якісь кроки робити, то не спрацює”, – зауважує Олександр Хара.

Роботу над документом, запевнили в Офісі президента, – продовжать. Тепер слово за потенційними гарантами, зокрема, Америкою, чи готові вони пристати на безпекові пропозиції України.

Ірина Сисак, Анна Кудрявцева, “5 канал“.