ЗСУ поповнили обмінний фонд офіцерами рф: як це вплине на подальший обмін полоненими – сюжет (Відео)

Повномасштабна війна росії проти України

Родичі полонених кажуть – ладні зробити все, аби дочекатися, коли вони повернуться додому

Контрнаступ ЗСУ дав можливість істотно поповнити обмінний фонд України. До полону потрапили й офіцери армії окупантів. Про це повідомляє німецьке видання Welt. Військові експерти не виключають, що це має пришвидшити процес обміну. У полоні країни-терористки близько 9 тисяч українців – військових і цивільних. Деякі родичі не отримують звісток про своїх рідних по пів року. 

Її чоловіка звати Артем. І вони не бачились уже понад чотири місяці.

“На момент початку війни, ми з моїм чоловіком були у Маріуполі і проживали там. 4 травня, коли вже закінчилися бойові дії, всіх зобов’язали йти за “довідками”, особливо тих, у кого прописка в іншому місті. Пішли у “поліцію”, там його затримали. Подивилися військовий білет, побачили, що він колишній військовий. З “поліції” вийшов чоловік, який сказав, що я чоловіку можу більше не чекати”, – розповідає дружина полоненого Дарина Федоричко.

Примусову фільтрацію від російських окупантів у Маріуполі її чоловік не пройшов. Загарбникам не сподобалось, що Артем мав військовий квиток, був військовозобов’язаний і працював в органах МВС. Згодом Дарина дізналася, що чоловіка переміщали окупованою територією Донеччини кілька разів. За останніми даними –  він в Оленівці. Йому шиють “тероризм”.

“Я знаю про те, під яким тиском він перебував. І приємного мало. І психічне, і фізичний тиск на нього був. Я знаю, що йому ребра зламали”, – додала Дарина Федоричко.

Втратила зв’язок із чоловіком і Олександра. Її коханий – старший солдат 93-ї бригади Холодний Яр Сергій Дерко пішов на війну з перших днів російського повномасштабного вторгнення. До полону потрапив 15 квітня у селі Бражківка Ізюмського району на Харківщині.

“15 квітня мені подзвонили побратими і сказали, що він потрапив у полон. Потрапили в пастку. Побратими бачили в бінокль як в них перевіряли документи і саджали їх до БТР. Далі я почала шукати докази, тому що у військовій частині провели розслідування і сказали, що безвісти зниклий”, – пригадує дружина військовополоненого Олександра Скребець.

За словами Олександри, щоб знайти бодай якусь інформацію про чоловіка, вона зверталася до всіх структур, які опікуються питаннями повернення полонених. Однак результату мало.

“Мені ніхто нічого не каже. Кажуть, що це секретна інформація. Цим займається ГУР і тільки кажуть чекайте, і все. Через півтора місяці я знайшла на рф каналі його військовий білет. Там було написано, що полон”, – запевнила Олександра Скребець.

У полоні опинився і побратим Сергія – Артур Стояненко. Теж доброволець-холодноярівець. Його сестра Анжеліка каже, що знайшла брата, бо вороги виклали в мережу відео його допиту. Ось воно. Артур має забої на обличчі. Голос пригнічений.

“Скинули мені теж це відео де його допитують. Побили. І 17 травня на його День народження ми ще одне відео бачили. Де він в палаці вже перебував. І бачили список, який виставила росія по військовополоненим там є мій брат, і його побратим з яким його там взяли Дерко Сергій”, – повідомила сестра військовополоненого Анжеліка Калашникова.

Уже шостий місяць, як Артура Стояненка вдома, крім сестри та інших родичів, чекають дружина та двійко неповнолітніх дітей. Родичі полонених кажуть – ладні зробити все, аби дочекатися, коли вони повернуться додому. Координаторка медійної ініціативи з прав людини Ольга Решетилова радить родичам, які розшукують своїх рідних, військових чи цивільних, зробити такі кроки:

1. написати заяву до поліції про зникнення особи;
2. звернутися до Національного інформаційного бюро на короткий номер 1648 і повідомити про зникнення ще й туди;
3. звернутися до Червоного Хреста. Вони можуть підтвердити перебування людини в полоні;
4. з моменту, коли Червоний Хрест підтвердить перебування особи в полоні, українська сторона робитиме запити у сторони агресора щодо внесення цих людей до списків на обмін. Утім, такі запити Україна може робити і без підтвердження Червоного Хреста.

“Українська сторона може підтвердити, що людина опинилася в полоні, тільки способом службового розслідування, коли є однозначні докази того, що людина потрапила в полон. Наприклад є свідки які бачили, якщо таких даних немає тоді їй надається статус зниклої безвісти”, – наголосила координаторка медійної ініціативи з прав людини Ольга Решетилова.

Допомогти повернути додому більше полонених допоможе контрнаступ ЗСУ. Адже активне визволення територій дало можливість поповнити обмінний фонд. Напередодні німецьке видання Die Welt повідомило, що під час контрнаступальної операції українські військові взяли до полону тисячі російських солдатів. Здалися навіть офіцери. Ці дані підтверджують і деякі військові експерти.

“Ми повинні звільнити всіх до останнього – і цивільних, і військовослужбовців, а як це буде відбуватися. Ну, дуже багато залежить від позиції України і на полі бою, і на дипломатичній позиції. Тому тільки тиск, а в цьому ми можемо допомагати. Все українське супільство”, – підсумувала Ольга Решетилова.

За оцінками правозахисників, нині в полоні у росії перебуває близько дев’яти тисяч військових і цивільних.

Ганна Рибалка, “5 канал”

Читайте також: “Вояків “лднр” рашисти не міняють”: у ГУР розповіли, кого росіяни намагаються повернути з полону найпершими 

Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на “5 канал” у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.