Об’їздив пів України: як вівчар самотужки пригнав 400 овець із Донеччини на Волинь (Відео)

Вівці

Володимир говорить, його будинок на Донеччині частково зруйнований, понищене господарство

Вівчар Володимир Альохін жене випасатися свою отару овець. У череді – понад чотири сотні голів. Усіх тварин чоловік вивіз із Павлівки на Донеччині з-під мінометних обстрілів.

“У мене сто голів за один постріл лягло. Ми були на окупованій території, там ворог, стріляли, так вийшло, при чому на пасовищі. Я намагався йти, але таки потрапило”, – каже вівчар з Донеччини.

Усіх своїх овечок та баранів чоловік вів понад пів сотні кілометрів пішки на безпечнішу територію України.

Більш як місяць отара була на Дніпропетровщині, коли відчайдушний чоловік шукав місце для себе і тварин. Каже: об’їздив пів України, доки не потрапив на Волинь.

“Так доля закинула, ближче місця не знайшлося на Україні. Я хотів там ближче на Дніпропетровщині, просто хотілося виїхати з Донецької області. Дуже довго шукав скотовіз. Знайшов у Житомирі скотовіз, дві ходки зробили скотарів. Втім, крім боргів у мене сьогодні нічого немає”, – бідкається чоловік.

Прихисток Володимиру на Волині надав його давній знайомий фермер Василь Мельник. Він теж розводить овець, має для них приміщення неподалік Луцька, а поряд є пасовище.

“Йому не було куди діватися, дзвонить… ну, шукав місце. Я кажу, приїжджай, вже якось поділимося і одним і другим. Допомагає, разом заготовляємо корма, сіно заготовляємо, обробляємо вівці, щоб нам зимою було нормально”, розповідає фермер Василь Мельник.

Тепер обидві отари місцеві та приїжджі вівці – випасаються разом. Де чиї, визначити важко. Впоратися з таким поголів’ям на лузі чоловікові допомагають бордер-коллі Рошен та Люся. Собаки добре знають свою роботу.

Володимир розводить гісарську – м’ясну породу овець, поширену в Середній Азії. Каже: тваринам важко звикнути до вологого поліського клімату. У них з’явилося грибкове захворювання, від якого деякі вівці накульгують.

“Ось тут властива копитна гнилизна, бо сирий клімат. Те, що не вигоряє пасовища – клімат такий прохолодніший, ніж у нас, немає спеки такої. Нормально почуваються. Якби не копитна гнилизна – тягнуло б на красу”, – пояснює Володимир Альохін.

Якщо війна закінчиться, то вівчар-переселенець разом з отарою планує повернутися на Донеччину, але не раніше весни. Каже: з місцевим фермером, який його прийняв, має розділити половину наступного приплоду.

“Щоб навпіл спрацювати. Розділимо поголів’я, я поїхав зі своїм поголів’ям додому, людині залишилося пристойне маточне чи племінне поголів’я. Що вже він з ним робитиме – це його особиста справа”, – зауважує вівчар.

Володимир говорить, його будинок на Донеччині частково зруйнований, понищене господарство. Але, попри бойові дії, час від часу їздить додому намагається відновити понівечене майно.

Оксана Ткачук, Волинь, “5 канал”.