“Коли прийшов коронавірус, люди нарешті навчилися мити руки”

Інструкції відстають від реального життя на 1015 років

Усе дитинство стикався з лікарями: мама отримала серйозні травми в аварії. Стала інвалідом. Багато часу проводив біля її ліжка. Думав про роботу на швидкій допомозі, але не люблю миттєвих рішень. Дивлюсь, аналізую і тільки потім дію.

Мене змалку називали професором. Скрупульозний, розкладаю все по поличках, глибоко копаю. Бачу те, на що люди не звертають уваги. Хірургія теж відпала там вирішувати треба блискавично. А дерматологія до мого темпераменту підійшла ідеально.

Щоб досягнути хороших результатів у медицині, треба максимально вузько спеціалізуватися. Я обрав професію чоловічого лікаря. Колись її вважали досить брудною, але за останні роки всі бовтанки та мазі відійшли в минуле. Мої пацієнти бояться кількох речей болю, розголошення інформації, імпотенції, розпаду сім’ї та недієвих ліків.

Цікавлять неординарні випадки. Мав пацієнтку, все тіло якої було вкрите лускою, як у змії. Вона лікарка, 15 років тому вийшла заміж за іноземця й поїхала на Мальдіви. Медицина там на низькому рівні. По телефону сказала: “У мене маленькі висипання чим помазати?” А коли знімала одяг, із неї все сипалося. Це був висівкоподібний лишай, його можна часто побачити на пляжі коричневі та білі цятки на тілі. Але в жінки локалізація була нетиповою, хвороба перейшла на шию та обличчя. Я такого ніколи не бачив.

Мошонку прив’язував до пояса рушником

Чоловік скаржився на висипання в паху. Під час огляду побачив, що в нього мошонка була розміром із літрову банку. Він звик до цієї проблеми. Не міг ні працювати, ні мати статеве життя. Мошонку прив’язував до пояса рушником, так і ходив. Направив його до хірурга, прооперували.

Працюємо з бактеріями, а вони живі та швидко пристосовуються. Те, що було актуальним 10 років тому, сьогодні вже не працює. Наприклад, хламідіоз раніше лікувався однією таб­леткою. Згодом почали призначати по таблетці сім днів поспіль. Через кілька років уже застосовували три таблетки раз на сім днів. Нині мінімальний курс лікування хламідіозу 21 день. Із трихомоніазом та сама історія. Раніше хворий випивав одноразово чотири таблетки і здоровий. А тепер проходить двотижневий курс лікування і все ще хворий. Постійно шукаємо нові препарати, які будуть ефективні. А пацієнт бачить лише інструкцію, що відстає від реального життя на 1015 років.

У кожного можуть знайти три інфекції

Є таке поняття, як хибнопозитивний діагноз. Коли під час обстеження знаходять те, чого немає. Практично в кожного під час самостійних звернень до лабораторій можуть знайти три інфекції мікоплазмоз, уреаплазмоз, хламідіоз. І людина думає, що хвора. Насправді є варіанти. Можлива неправильна підготовка до обстеження. Або людина могла раніше хворіти й аналізи дають неточну картину. Під час вагітності, вірусних захворювань та вживання певних препаратів хибнопозитивною може бути навіть реакція на сифіліс.

У чоловіків здоров’я ніколи не стояло на першому місці звертаються у крайніх випадках. Здебільшого це дерматологія, гострі урологічні питання та ті, хто доліковується. Нині звернень стало ще менше. Часто наосліп працюємо, без лабораторії. Спілкуємося онлайн, просимо зробити докладні фото й відправити в месенджер. Якщо все зрозуміло, призначаю лікування. Якщо захворювання складне або діагноз під сумнівом, раджу проконсультуватися очно. Найскладніше було в березні-квітні. Аптеки практично не працювали. Пацієнти використовували підручні засоби содові ванни, марганцівку, хлоргексидин. Хтось знаходив антибіотики в сусідів чи просив волонтерів привезти з інших міст.

Важко вести хворого під час тривалих курсів. Після другого тижня пацієнти психологічно ламаються і втомлюються. Симптоми минають і людина кидає лікування, переводячи хворобу у хронічну форму. Через самолікування та безконтрольне приймання препаратів інфекції постійно мутують. З’являються стійкі до ліків штами.

Сильно рекламували нові методи діагностики, зокрема ПЛР (показує наявність чи відсутність в організмі людини ДНК або РНК вірусу. Країна). Коли стикалися з конкретним пацієнтом на практиці, то ці аналізи не завжди працювали. Доводилося звертатися до перевірених методів мікроскопії та бакпосівів.

Препарат кількох виробників працює по-різному

Як лікувати хворобу не проблема, фахівець має доступ до будь-якої інформації. Але в Європі одні схеми лікування, препарати та закони. А в Україні інші. Скажімо, є скарги, а за аналізами все гаразд. Що робити? У Європі скажуть: випийте знеболювальне. У них деяких інфекцій не діагностують і не лікують. Ми ж їх лікуємо, якщо є ускладнення. На Заході проводять профілактику п’ять-сім днів і ти здоровий. В Україні, якщо є ускладнення, то людина може лікуватись і місяць. Європейці часто беруть кров із пальця і все. У нас необхідно здавати мазки, сік із простати, сперму, сечу і таке інше. Це різні підходи. За кордоном за рахунок обладнання краще лікують серце, голову, нерви. А решту поверхово. Через страхову медицину там усе суворо регламентовано. У нас підхід усебічний: шукаємо не тільки інфекцію, а й лікуємо весь організм, ще й за різними методиками.

Дерматологу знайти роботу не проблема. Є багато салонів краси та приватних медичних центрів. Інша річ венерологу. Тут гіперконкуренція. Бо венерологія перетинається з урологією. Часто буваємо експертами, якщо не впоралися колеги. Коли запровадили сімейну медицину, дільничні лікарі призначали пацієнтам усе, що тільки можна: антибіотики, противірусні препарати, антигістамінні, протигрибкові. Дехто з колег переживав, що залишиться без роботи. А я сміявся й казав: зачекайте пів року-рік. Сімейники зрозуміють, що не можуть лікувати ці недуги. Так і сталося.

Я не тисну рук. Пацієнти простягають відмовляюся. Знаю, що не всі дотримуються гігієни. Надворі утриматися складніше. Руку подаю, але потім намагаюся не торкатися тіла. Коли прийшов коронавірус, люди нарешті навчилися мити руки.

У нас сезонна робота. Сплески хвороб переважно трапляються весною та осінню. Може бути 10 осіб на день, а буває і 40. Навесні загострення захворювань через похолодання. Восени закінчується пляжний сезон, плюс багато студентів. Узимку звертаються щодо хронічних хвороб. Аналізи не дають усієї інформації. До того ж ту саму інфекцію можна лікувати по-різному.

90 відсотків пацієнтів брешуть або недоговорюють

30 років тому, крім пеніциліну, нічого не було. Антибіотики лише починали надходити на ринок. Тоді таблетка азітроміцину препарату від гонореї та сифілісу коштувала 100 доларів. І її було важко знайти. Тепер ціна 5 гривень. Поява сучасних антибіотиків це прорив у венерології. Тепер і сифіліс, і гонорею можна вилікувати швидше, запобігти важким ускладненням. У студентські роки я проводив апробацію препаратів. Бачив що і як працює. Береш чашку Петрі та спеціальні пробірки із середовищем, розміщуєш ватні диски, просочені антибіотиком, і бачиш, як діють ліки. Або як один препарат кількох виробників працює по-різному.

Якось потрапив під гарячу руку пацієнта. 35-річний незайманий пройшов усіх лікарів у місті. Вважав, що в нього якась венерична недуга й тому не може мати стосунки. У якійсь лабораторії хворобу знаходили і він приходив до фахівця. Йому пояснювали, що здоровий, а в лабораторії зробили неправильний аналіз. Він не вірив і шукав далі. Зрештою опинився в мене на прийомі. Прийшов із диктофоном, вів зйомку. Потім писав гидоту на форумах і розміщував відеоролики.

Є різні схеми лікування. Ту ж гонорею можна вилікувати безкоштовно. Якщо ускладнена форма, то знадобиться місяць-півтора й десятки тисяч гривень на препарати. Одна упаковка ліків може коштувати і 10 гривень, і 100. Різна якість, ефективність та побічні ефекти. Дорогий препарат моментальний результат. А дешевим вилікувати іноді неможливо. У багатьох хвороб перебіг хвилеподібний затишшя, а потім сплеск. В Україні нині спад сифілісу, трапляються переважно приховані форми. В Європі фіксують зростання захворюваності в гомосексуальних групах.

Якщо в дерматологів під час лікування захворювань все суворо, то у венерологів дуже суворо. Знайти якийсь лайфхак, удосконалити схему лікування чи внести рацпропозицію в нас нереально. Стовідсоткова регламентація. А наприклад, у косметології бардак. Там допомогу надають люди без медичної освіти у салонах краси, орендованих кабінетах чи вдома. Порушують усі технології та правила, дискредитують професію.

Раніше на столі мав багато фалічних символів подарунки та іграшки, які привезли пацієнти з-за кордону. Колекціонував їх. Рік тому поміняв дизайн приміщення та зробив чистим стіл. Пацієнтів нічого не має відволікати. У лікуванні у венеролога є психологічна складність не кожен хворий готовий відкритися й розповісти правду. 90 відсотків пацієнтів брешуть або недоговорюють, за статистикою.

За рік звертається близько 15 тисяч пацієнтів. Подобається вгадувати діагноз. Людина зателефонувала: “У мене висип там-то”. Обдумую, що це може бути. Пишу на листку варіант діагнозу й відкладаю. Наприкінці розмови перевертаю папірець, часто підтверджується.

Щоб регулярно читати всі матеріали журналу “Країна”, оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за “ковідну тисячу”