Перше судно з українською кукурудзою вийшло з Одеського порту: експерти пояснили, чому це важливо (Відео)

Зерно

Повномасштабна війна росії проти України

Судно Razoni та буксир Булат, який його супроводжує, рухаються зерновим коридором, безпеку якого гарантують ООН і Туреччина

Попри обстріли порту і загрозу зриву домовленостей, схоже, зернова угода, підписана в Стамбулі, таки запрацювала. Вперше від лютого з одеського порту вийшло судно, яке безпечним коридором повезе українське продовольство до Лівану.

Першопроходець корабель Razoni виходить з Одеси близько 10 ранку в понеділок. Під прапором Сьєрра–Леоне прямує до порту Тріполі у Лівані. На його борту – 26 тисяч тонн вітчизняної кукурудзи.

“Я і екіпаж мого судна дуже раді, що нарешті завантажилися та повертаємося додому. Сподіваюся, що наш перехід буде безпечним”, – каже капітан судна Мохамад Абдох.

Судно застрягло біля українських берегів на початку війни, у лютому. Своїми емоціями від 5–місячного вимушеного перебування у порту Одеси ділиться інженер Razoni Абдула.

“Щодня в порту була повітряна тривога, і ми відчували, що в небезпеці. Боялися, що помилково поцілять у наш корабель і ми постраждаємо”, – наголосив член екіпажу Абдула Дженді.

Сьогодні хлопець щасливий, що нарешті може повернутися додому.

“Це невимовне відчуття – повертатися на батьківщину після облоги та небезпек, з якими ми зіткнулися через обстріли”, – зауважує хлопець.

Судно Razoni та буксир Булат, який його супроводжує, рухаються зерновим коридором, безпеку якого гарантують ООН і Туреччина. Саме з ними Україна підписала угоду про експорт зерна наприкінці липня. За його пересуванням водами Чорного моря можна стежити онлайн, але деталей маршруту в умовах воєнного часу не розголошуватимуть.

“Зарано розповідати усі секрети операції, вона ще має закінчитися успішно. Те, що відбувся вихід з порту, то це лише перша та маленька частина цієї операції. Тому будемо сподіватися, що надалі усе гарантоване нашими міжнародними партнерами буде дотримано та виконано”, – зазначила начальниця об’єднаного координаційного пресцентру сил оборони півдня України Наталія Гуменюк.

До кінцевої точки – порту Тріполі в Лівані корабель прибуде днями. А вже у вівторок, по обіді, судно якраз дійде до Стамбулу. Там, у Спільному координаційному центрі, як передбачають зернові домовленості, спільна делегація представників України, Туреччини, ООН та росії проведе перевірку вантажу. ерефія побоювалася, аби суднами не везли в Україну зброю. Вихід першого суховантажу привітав генсек ООН.

“Це надія для мільйонів людей у всьому світі, які мають годувати свої сім’ї і залежать у цьому від нормальної роботи українських портів. Вихід корабля є першим конкретним результатом Чорноморської зеленої ініціативи. Ми подолали тривалий шлях відтоді, як наприкінці квітня я представив пропозицію лідерам російської федерації та України”, – заявив Антоніу Гуттереш.

“Це позитивний сигнал, об’єктивно через те що Україна є експортоорієнтованою, 70% до війни експортувалися, і ми фізично не зможемо спожити на внутрішньому ринку, а це сигнал що ми зможемо далі забезпечувати міжнародну продовольчу безпеку, і це сигнал, що аграрії можуть продовжувати виконувати осінні роботи, операційну діяльність”, – пояснює перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

І якщо маршрут першого корабля пройде безпечно та без провокацій росії, то виходу у море в українських портах чекають ще 16 кораблів, які застрягли у лютому. Паралельно прибуватимуть нові судна для завантаження агропродукцією. Загалом, мають запрацювати три порти – Одеський, Чорноморськ та Південний.

“Далі буде важливіший етап, захід нових суден, поза межами цих портів, їх перевірка як передбачає процедура. Це буде дійсно доволі серйозним сигналом для решти власників суден, що можна заходити в наші порти”, – гендиректор Українського клубу аграрного бізнесу Роман Сластьон.

Новину про перший прохід суховантажу вітають українські аграрії. Нині в Україні на експорт чекають щонайменше 18 мільйонів тонн торішнього врожаю зернових та олійних. Також уже почали збирати цьогорічний врожай.

“З минулого року в нас перехідні залишки 18 мільйонів тонн, і ми прогнозуємо, що можливо бути до 40–45 млн тонн до експорту з поточного врожаю”, – каже фахівець.

“Уже розпочата збиральна кампанія цьогорічна, намолотили щонайменше 8 мільйонів тонн пшениці, це дані на кінець минулого тижня”, – зазначає аграрій.

Розблокування портів принесе щонайменше мільярд доларів валютної виручки для економіки.

“Менше ніж 20 мільйонів тонн, це приблизно 10 мільярдів доларів валютної виручки, а новий врожай, якщо він буде такий як його оцінює міністерство, це 20 мільярдів”, – переконує аналітик Павло Мартишев.

Від експорту зерна морем зароблять і аграрії. До цього працювали майже в нуль, бо перевезення наземним шляхом коштувало в рази дорожче, ніж через порти.

“Розширення експорту, це подешевшання логістики, а це кращі доходи фермерів, тобто достатньо для продовження діяльності”, – вважає Тарас Висоцький.

“Те, що порти зможуть відновити свою роботу змінює ситуацію, і робить очікування аграріїв дещо оптимістичнішими, зберігається зважений оптимізм, розуміємо, що варто очікувати провокацій та певних атак з боку росіян, зрештою ми розуміємо, з ким ми маємо справу”, – наголошує Роман Сластьон.

І тепер чи не єдине питання: чи дотримається домовленостей російська федерація? Поки перше судно не дістанеться бодай Туреччини, говорити про успіх угоди слід з обережністю.

“Якщо зараз подивитися на ціни світові на зерно, вони особливо не знижуються, це означає, що оптимізму немає з приводу зернових коридорів, всі очікують якихось ризиків, ціни залишаються високими”, – нагадує аналітик центру досліджень продовольства Київської школи економіки.

“Зітхнути з полегшенням можна буде, коли судно прибуде до порту. Тому треба зачекати прибуття. Факт виходу судна, яке завантажене, а екіпаж налаштований позитивно”, – сказала Наталія Гуменюк.

Якщо все піде за планом, вийти на повну потужність перевалки сільгосппродукції Україна планує найближчими тижнями. На вивезення зерна, угода з ООН та Туреччиною передбачила 4 місяці.

Ірина Сисак, Юрій Усік, “5 канал”.