Прифронтові села Миколаївщини під постійними обстрілами московитів, але волонтери ще доїжджають – сюжет (Відео)
Повномасштабна війна росії проти України
Розбиті школи та садочки, будинки культури та магазини.
П’ять місяців практично на лінії вогню. Мешканці двох сіл у Баштанському районі Миколаївщини потерпають від постійних обстрілів. Брак води, продуктів, а головне – нормальних умов життя, адже навколо суцільна руїна. Волонтери з Кривого Рогу навідалися до небезпечних куточків сусідньої Миколаївщини.
Олександр Андрійович колись замолоду служив у військах Держзв’язку. За армійського життя бачив різну зброю. Але чим уже п’ятий місяць поспіль обстрілюють його рідне селище Широке – гадки не має.
“Раніше були обстріли – прильот, я встигаю вибігти на вулицю, на город подивитися чи нічого не трапилося, і забігав назад. А тут виходить за годину – 30. Через кожні 2 хвилини. Не встигаєш навіть до дверей підійти – і приліт, і приліт”, – каже місцевий мешканець Олександр.
Проте залишати свій дім та землю на Миколаївщині не має наміру. І навіть постійне вимушене сусідство з росіянами, які хаотично стріляють з окупованої Снігурівки, не змушує його змінити це рішення. А це Олександр Петрович, його батько зазнав скалкового поранення просто на власному подвір’ї.
“5 червня о 12:30 вийшов батько покурити. Сів на поріг, стався приліт біля двору. Я був у кухні Почув тільки голос, що гукнув мене. Вийшов – права нога – дірка наскрізь. Вивезли, врятували батька, все вже виписали з лікарні”, – зауважив місцевий мешканець Олександр.
Розбиті школи та садочки, будинки культури та магазини. У травні, на день селища, мали урочисто відкрити нову будівлю ЦНАПу, зведену з нуля, але три прильоти ворожих мін усе знищили вщент. Нагадування про прифронтовий статус Широківської громади на Снігурівщині є повсюди. Ці дірки в металевих огорожах є найменшим руйнуванням в прифронтових селах Миколаївщини. А ворог тут гатить і вдень, і вночі. При цьому стріляє хаотично і по цивільним будинкам, і по об’єктам фермерського господарства, і навіть просто по будівлям соціальної інфраструктури. При цьому є і поранені, і, на жаль, загиблі.
Тут за п’ять місяців загинули 9 та були поранені 24 місцевих мешканців. Сотні будинків пошкоджені, 70 – не підлягають відновленню. Люди масово виїжджають. Із довоєнних 3,5 тисяч людей залишилося менше половини.
“Уже п’ятий місяць наша громада перебуває без світла, взагалі немає ні світла, ні інтернету, немає нічого. Останні часи кожен день, буквально кожен день ідуть обстріли. Артилерія приходи, і авіаудари, і ракети. Все приходить. Вже розбиті усі установи навчальні на моїй території, культури – будинки культури розбиті, адмінбудівлі. Все вже зруйновано”, – наголосив Широківський сільський голова Сергій Пересунько.
Криворізькі волонтери-відчайдухи возять гумдопомогу до прифронтових населених пунктів Миколаївщини, Херсонщини, Харківщини, Донеччини. Вони нерідко розташовані за декілька кілометрів від лінії фронту.
“Почали ми возити з березня місяця. Нам з Німеччини, Естонії, Болгарії, допомагають з Польщі. Також привозять нам гуманітарну допомогу, частину ми закупляємо, такі як макарони, крупи, закупляємо тут на місці, в Кривому Розі. Возимо в ті місця, які найближче до лінії фронту, і там люди дуже вдячні”, – підсумовують волонтери.
З прифронтової Миколаївщини – Олександр Фефілатьєв, Максим Мурашов, “5 канал”
Читайте також: Захист журналістів, права ВПО та відновлення житла після обстрілів: Зеленський підписав низку законів
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на “5 канал” у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
