Захід може обмежити допомогу Україні – експертка назвала причину
Захід перед Україною поставив завдання обрати очільників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро. Від цього залежать обсяги допомоги нашій країні, зокрема оборонної. Без реформованої мережі антикорупційних органів не зайдуть в Україну і приватні інвестиції. Про це в коментарі Gazeta.ua розповіла юристка і засновниця громадського проєкту “Ліга антитрасту” Агія Загребельська.
“Історія з НАБУ, САП та Окружним адмінсудом це абсолютно пов’язані між собою речі. ОАСК це єдиний суд в Україні, якщо не брати другу та третю інстанції, який може розглядати правомірність дій вищих чиновників міністерства, Офіс президента. Туди звичайні громадяни можуть поскаржитися. НАБУ та САП це єдині органи, які можуть розслідувати корупцію у вищих щаблях влади. За допомогою цих органів суспільство може контролювати владу. Коли ми бачимо з боку керівництва країни блокування оновлення цих органів це свідчить, що влада намагається уникнути підзвітності та відповідальності з боку суспільства”, говорить Загребельська.
Західні партнери України на це реагують обмеженням допомоги, яку ми отримуємо, наголошує експертка.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відставка Джонсона: що зміниться для України
“Ми ще отримуємо на достатньому рівні допомогу, але чим далі, то вона ставатиме меншою. Тому що ми почули безпосередні вимоги щодо цих органів. Західні демократії вважають, що ефективне використання будь-яких інвестицій та допомоги можливе лише у випадку, коли це контролюється з громадянським суспільством. Якщо влада атрофує інструменти контролю, то це може призвети до корупції та розкрадань. За кілька років такої ситуації західні політики самі у своїх країнах можуть стати фігурантами розслідувань. Вже зараз на західну владу, якщо будуть факти розкрадання допомоги, може тиснути їх опозиція”, каже Загребельська.
Ще одна проблема західні партнери планують, що допомогу на відбудову України надаватимуть за рахунок приватних інвестицій. Для цього в нашій країні має бути верховенство права, відсутня корупція та рівні умови, додає експертка.
“Якщо ми не робитимемо реформи, то це також гальмуватиме залучення цих приватних активів. Відсутність реформ впливає і на оборонну допомогу. США та інші країни вимушені витрачати значні ресурси, щоб контролювати, що обладнання не стало предметом корупційних оборудок. Коли ми переможемо і Росія розвалиться, виникне питання, хто відповідатиме за безпеку та порядок у цій частині континенту. За логікою, цю функцію покладають на переможця, тобто Україну. Допоки ми не провели реформи та не сформувалося справжнє громадянське суспільство, яке зможе забезпечити такий порядок і просувати демократичні цінності. Це теж може стримувати оборонну допомогу”, пояснює Загребельська.
23 червня всі 27 країн-членів ЄС ухвалили рішення надати Україні статус кандидата на вступ до блоку. В уряді заявили про виконання всіх рекомендацій Європейської комісії до кінця року. Серед вимог ЄС призначення директора Національного антикорупційного бюро і керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Конкурс з обрання керівника САП розпочався торік у січні. Попередній керівник САП Назар Холодницький завершив роботу на посаді в серпні 2020-го.
