У мобільному застосунку “Дія” можна отримати довідку про прописку

П’ятниця, 10 червня, 8:10

 Приємно тут, сонячно. Якби ж не війна. Неможливо насолодитись і вдихнути на повні груди, чути жіночий голос у довжелезній черзі до головного відділення Укрпошти на майдані Незалежності в Києві. Сотні людей прийшли, щоб придбати останні екземпляри марок “Русскій воєнний корабль… ВСЬО!”

 Сьогодні людей не так багато, як минулі рази, каже 28-річна Наталія Черевко. Черги були страшні. Бувало, вили повітряні тривоги, але ніхто не йшов, бо ж займали місця ще з шостої ранку. Хто б міг подумати, що українці стоятимуть у кілометрових чергах по марки. Здається, навіть добре проводять час. Спілкуються, гомонять.

Першими купити марку впускають людей, які записались у списки. Координатори по троє заводять до зали, підводять до каси. В одні руки продають по два аркуші марок та по п’ять конвертів і листівок. Блок для внутрішнього використання коштує 69 грн, для відправлень за кордон 131 грн. Пропонують також конверт, наклейки та листівку по 10 грн.

 Сьогодні останній день продажу марки з військовим кораблем. Наступна буде марка з “Мрією” наприкінці червня, говорить голова Укрпошти Ігор Смілянський, 46 років. Потім “Добрий вечір, ми з України!”, за нею марка з Патроном. А щодо марки з переможцем Євробачення, то залежить, який дизайн переможе в голосуванні “Добрий вечір, ми з України!”. Якщо з Калушем, то буде дві в одному, якщо ні окрема марка з Євробаченням

А в цей час:

 Дістала дідову косу. Хоч і старенька, але тут хороша сталь. Гостра. Нині роблять не з того металу, хвалиться косою двірник Людмила Лєбєдєва з Черкас. Із напарницею зрізають траву ручними косами. Раніше виходили з газонокосарками. Тепер їх не заправляють через брак пального та високі ціни.

 Вручну працювати важко, каже Людмила Лєбєдева. Коли дощ пройде, то легше, а як сонце смалило, то косимо наче не траву, а дріт. Раніше на одну ділянку йшло приблизно з пів години, а тепер треба пів дня.

Косити траву вручну двірників не змушують, але просять не запускати прибудинкових територій.

 Збити траву треба хоча б перед багатоповерхівками та дитячими майданчиками, каже заступниця директора управлінської компанії Ольга Протасенко. Прибирати за графіком й так не встигаємо. Доки покосимо одну ділянку, заросте інша. Так по колу. Люди втомлюються. А бензину зайвого нема де взяти.

 Ти добре подумала? Мені “руського міра” в родині не треба, шепоче 65-річний Олександр Миколайчук дочці, 26-річній Ользі. Вона живе в Італії. По відеозв’язку знайомить батьків із нареченим 30-річним Михайлом.

 Тато злиться, бо Міша родом із Москви, каже Ольга. Почали зустрічатися ще до війни. Він понад 10 років живе в Турині. Засуджує агресію росіян, але батько не вірить йому. Хвилювалася, коли знайомила. Знала, що таке буде. Але тягнути нема куди. Ми весілля плануємо. Сперечалися про політику майже годину. Міша вже кричав, що спалить свій паспорт. Зійшлися на тому, що повернемося до батьків на Закарпаття. Поживемо трохи з ними, лише потім скажуть, чи благословлять шлюб. Намагалася пояснити нареченому, що можемо побратися й без того, батьки змиряться. І слухати не захотів. Пакує валізи.

700 000 доларів зібрав для України вчитель Ладо Апхазава з грузинського села Чібаті. Продав обручку матері та пам’ятну монету Global Teacher Award. Гроші переказав українським учителям і школярам. Його ініціативу підтримали педагоги з 39 країн

Література у школі повинна вчити думати

Пожвавилися дискусії про те, які літературні твори вивчати у школі, а які ні. Навіть “Війну і мир” зі шкільної програми, слава Богу, хочуть викинути.

Література у школі повинна насамперед учити думати, критично мислити. А також уважно, вдумливо, аналітично вчити читати художні тексти. Для цього потрібні винятково тексти, які у відповідному віці діти можуть ефективно опанувати, позаяк там ідеться про питання, які життя цих дітей вже перед ними ставить.

Олексій ПАНИЧ, філософ

Диктатори непередбачувані партнери

Турецький міністр закордонних справ Чавушоглу зустрічається з Лавровим і вторить російським наративам, що санкції це погано й вони посилюють світову продовольчу кризу. Це неприємно, але не більше, адже не турки запроваджували санкції, а отже, їхня думка нікого не хвилює.

По російській економіці б’ють санкції Заходу, бо Путін вирішив, що він великий історик та воєначальник. Історик із нього так собі. Воєначальник іще гірший.

По економіці Туреччини б’є політика Ердогана, який не дає Центральному банку працювати незалежно, бо вирішив, що він великий макроекономіст. Макроекономіст із нього поганенький. І ось уже в Туреччині інфляція 73 відсотки у п’ять разів вища, ніж в Україні під час війни.

Обидва будують імперії. Причини завжди однакові відсутність демократії, контролю, чинних інститутів. І це робить Туреччину вкрай ненадійним союзником, який може розвернутися будь-якої миті на 180 градусів. Чи не захоче Ердоган зрадити Україну в момент, коли йому буде особливо важко, невідомо.

В Ердогана незабаром вибори. І султан може на них програти. Чи готовий він заради перемоги здати Україну? Чи поки що відчайдушно хоче перекрити дефіцит валюти у країні, заробляючи на українському зерні та російських олігархах?

Із диктаторами ніколи не знаєш. Вони дуже дорого коштують своїм громадянам. І непередбачувані партнери. Особливо якщо кожен із них будує свою імперію на піску з імперій минулого, що розсипалися.

Сергій ФУРСА, інвестиційний банкір

Ворог не може набрати гарматного м’яса

Щойно зникне перевага росіян в артилерії, що не підпускає ЗСУ ближче, ті не зуміють себе захищати. Вони вже стомлені й не можуть набрати гарматного м’яса на заміну тим, хто воює.

Незабаром Україна отримає чотири системи залпового вогню HIMARS із США і, мабуть, три британські M270. Це може суттєво вплинути на перебіг війни. HIMARS можуть ударити на відстані від 80 до 300 кілометрів із прицільністю до кількох метрів. У росіян немає нічого, що можна протиставити. Називаю їх Javelin для артилерії. HIMARS потрібні не проти солдатів, а щоб знищити російські системи залпового вогню та артилерію. Америка має їх майже 1200. Можемо надати частину з резервів, близько сотні, й усе одно у США залишиться їх достатньо для потенційного масштабного конфлікту з Росією чи Китаєм.

Малькольм НЕНСІ, офіцер ВМС США

“Через три місяці після російського вторгнення в Україну ми стикаємося з новою реальністю. Для людей на місцях кожен день приносить нові кровопролиття і страждання. А всьому світу загрожують безпрецедентна хвиля голоду і злиднів, соціальний і економічний хаос”,

Антоніу ҐУТЕРРЕШ, генеральний секретар ООН

У мобільному застосунку “Дія” можна отримати довідку про прописку. Для цього треба авторизуватись у кабінеті громадянина, перевірити правильність даних і замовити витяг із реєстру територіальної громади.

Верховна Рада заборонила колекторам вимагати борги у військовослужбовців та членів їхніх сімей, волонтерів, внутрішніх переселенців, жителів тимчасово захоплених територій і тих, хто живе в зоні бойових дій. Заборона діятиме під час воєнного, надзвичайного станів і ще кілька місяців після їх завершення.

Кабінет міністрів підтримав законопроєкт про легалізацію медичного канабісу. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко повідомив, що вже готове законодавче підґрунтя для повного циклу виробництва препаратів на основі канабісу від вирощування та перероблення до повноцінного виробництва.

Створила рецепт сухого борщу. Назвали “Коломийський”. Готуємо і відправляємо військовим на передову. Щодня обробляємо по 400 кг продуктів. Частина інгредієнтів висушена та подрібнена. Фасуємо по пачках. Дуже зручно, бо приготування страв займає до 15 хвилин. Потрібно лише залити суміш окропом і дати настоятися. Хлопцям подобається. Будемо ще й супи так робити. За день виходить по 250 порцій.

Ганна ЯКОВЕЦЬ

Від початку війни врятувала від смерті 27 собак і 15 котів. Підбирала на вулицях Чернігова, навколишніх сіл, визволяла із замкнених квартир. Привозила на власне підприємство металобазу. Разом пересиджували обстріли. Нині деяких чотирилапих починають забирати господарі, які повертаються до Чернігова.

Вікторія КАЛМИКОВА

Через війну залишився без заробітку. Три місяці жив у родичів у селі. Вирішив повертатися додому. Знайшов роботу оператора на заправці. На співбесіді все сподобалося. Запитав лише за обстріли, чи десь ховаються? Начальник сказав, що до них іще не прилітало. У цей час накрили обстрілами. Заправка вся в дірках від осколків. Наступного дня частина працівників прийшла в бронежилетах.

Олег МИРОНЮК

Дружина замовила десь 50 пачок солі два тижні тому. Заплатила по 40 гривень за пачку. Тепер сіль у магазині коштує вдвічі дешевше. Ще й усю комору зайняла.

Іван ДАВИДОВИЧ

До 24 лютого мені подобалася російська література. Не тільки читала, а й писала вірші російською. З початком війни всі зібрані роками книжки російською спалила, свої твори теж. Шкода лише паперу.

Анна САЛІВАНЧУК, 27 років, учителька, Київ

Коли почалася війна, побіг у військкомат. Не взяли, бо проблеми зі здоров’ям. Стало соромно. Дорослий чоловік, але не можу захищати свій дім, як це роблять інші. Навіть пішов до психолога. Той пояснив, що бити окупанта можна й у тилу. Тепер купую амуніцію для наших військових, доправляю гуманітарну допомогу, вивожу цивільних і поранених військових у безпечні місця.

Тарас ШЕВЧЕНКО, 30 років, волонтер, Вінниця

Чоловік сказав, що отримав повістку 25 лютого. Тепер він на Херсонщині. Знайома з військкомату обмовилася, що нічого він не отримував, а пішов сам. Спочатку сердилася, але потім зрозуміла за це його і кохаю.

Міла ЛЕВЧЕНКО, 41 рік, домогосподарка, Київ

Щоб регулярно читати всі матеріали журналу “Країна”, оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за “ковідну тисячу”