Бензину бракує через ажіотаж

Місяць в Україні не діє державне регулювання цін на бензин і дизпаливо. Його скасували, щоб подолати паливну кризу. Імпорт пального поступово зростає, за даними Міністерства економіки. Але запасів ще недостатньо, щоб зникли черги на заправках.

 Паливна криза ще триває. Бензину не вистачає. Дизель підходить до межі, коли Україні його буде достатньо. Автогаз завозять у достатній кількості, говорить 37-річний Артем Куюн, експерт “Консалтингової групи А-95”. На ринку пального потрібен баланс споживання і постачання. Останнє відстає. А попит зріс, його важко задовольнити. Наприклад, раніше водій спалював 100 літрів бензину на місяць. Сьогодні на два місяці йому треба не 200 літрів, а 350. Бо набирає ще додатково в каністри, бочки. Якби не було ажіотажу, бензин продавали б вільно на заправках. На жаль, рідко буває, щоб людина заправлялася і не набрала ще пального в каністру. Під’їж­джають із бочками, кубами. Комусь пальне треба для бізнесу, зокрема аграріям. А є люди, які просто так заповнюють бензином усе, що мають. Ніхто не знає, скільки каністр у громадян на руках і скільки нових вони ще куплять. Тому спрогнозувати попит важко. З іншого боку, це теж резерви. Під час наступних криз, якщо такі будуть, українці впевненіше почуватимуться, менше створюватимуть ажіотаж. Ми розрахували рівень орієнтовного споживання пального. Поставки до нього наближаються, але бензину все одно не вистачає.

Ціни зросли до прогнозованого урядом рівня, після скасування держ­регулювання. Але попит не зменшився. Люди все одно стоять у чергах на заправках. Впливають ажіотаж і паніка. Це не ринкові фактори. Середня вартість бензину зараз 5152 гривні, дизелю 5758, автогазу 42 гривні. До кінця червня ціни не змінюватимуться.

Зросла прибутковість паливного бізнесу, зокрема маржа трейдерів. У регульованих цінах вона теж була непогана, сьогодні ще більша. Навіть ті, хто сумнівався, чи слід цим бізнесом займатися, почали торгувати пальним. Кількість компаній, що імпортують дизель, збільшилася в півтора разу. Це не призвело до сильного зростання обсягів, тому що зараз вони обмежені можливостями інфраструктури. Усі постачальники, які поїхали за пальним у Європу, привозитимуть більше. Це допоможе подолати паливну кризу.

Український ринок повністю інтегрувався в європейський. У нас вартість пального вища, через логістику й ажіотаж. Основний обсяг завозять залізницею. На автомобільний транспорт припадає майже 40 відсотків. Порівняно з довоєнним часом це багато, раніше було не більш як 10. Зелені коридори для першочергового пропуску бен­зовозів на кордоні допомогли. Це дало великий імпульс, щоб наростити постачання.

 Позитивні зміни не пов’язані зі скасуванням держрегулювання, це природний розвиток ринку палива, каже 42-річний Олександр Сіренко, аналітик консалтингової компанії “Нафторинок”.

 У травні в Україну завезли вдвічі більше нафтопродуктів, ніж у квітні. Обсяги показують, що черг на заправках не повинно бути. Але вони є. Це пов’язано з логістичними проблемами. Не вистачає бензовозів, щоб довозити пальне на заправки в потрібній кількості. Інша проблема імпортери продають нафтопродукти гуртовими партіями. Ціни вищі, ніж у роздріб. Більшість заправних станцій зараз торгують в умовному ціновому коридорі. Держрегулювання зняли, але граничні ціни в Міністерстві економіки назвали. Це 52 гривні для бензинів і 58 дизельного пального. Оптова ринкова вартість бензину зараз понад 60 гривень. Пальне продають аграріям, промисловим підприємствам, перевізникам. Аграріям вартість не важлива, вони купують за будь-яку. Виходить, що нині покупець перебуває не в конкурентних умовах, він не обирає, в кого купити. Вирішує продавець кому і за якою ціною продати. Це ключова зміна, що відбулася на ринку пального.

Ситуація налагоджується, обсяги імпорту зростають. За перші дні червня збільшилися на третину. Різниці в цінах, коли оптова вища за роздрібну, й черги на заправках спостерігаємо останній місяць. Є пропозиції по 6975 гривень за літр. Таку вартість установлюють заправки, які ніяких домовленостей не дотримуються. Вони не привозять самі пального. Купують гуртом на внутрішньому ринку й перепродують.

Європа не була готова задовольнити український попит. Бо вони самі сиділи на російському та білоруському пальному. Бувають затримки з постачанням, коли транспорт простоює. Таке траплялося у квітні, на початку травня. Потім зробили адміністративні виснов­ки, бензовози почали пропускати першочергово на кордоні. Це пришвидшило доставку. Таке рішення необхідно було прийняти з першого дня війни, коли постачальники поїхали по пальне за кордон.

“Газету по-українськи” можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за “ковідну тисячу”