“Маріуполь – це криза у кризі”
“Наказ Президента виконано: всіх жінок, дітей і людей похилого віку з Азовсталі евакуйовано. Цю частину маріупольської гуманітарної операції завершено”, написала 7 травня у фейсбуку віцепрем’єрка Ірина Верещук.
Того дня з підземних сховищ Азовсталі в Маріуполі на Донеччині вивезли цивільних. Багато хто ховався понад два місяці. Збігалися на територію металургійного заводу, бо вона залишилася вільною від окупантів і мала надійні укриття. Місто опинилось у блокаді 1 березня, і весь час його обстрілювали росіяни.
У налагодженні евакуації взяли участь представники Організації Об’єднаних Націй, Міжнародного комітету Червоного Хреста й Офісу президента України. Про підтримку генсек ООН Антоніу Гутерреш заявив 28 квітня в Києві. Перед тим він обговорив проблему Азовсталі із прем’єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном і президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоґаном. Зустрічався з Володимиром Путіним і закликав створити координаційну групу щодо Маріуполя.
Ефективні гуманітарні коридори, локальне припинення бойових дій, безпечні маршрути для цивільних і постачань, сказав у Києві Гутерреш. Сьогодні жителі Маріуполя перебувають у відчаї й необхідний саме такий крок. Маріуполь це криза у кризі. Тисячі цивільних потребують життєво важливої допомоги, багато людей похилого віку, хворих і людей з обмеженою мобільністю. Їм треба рятівний маршрут, щоб залишити це пекло.
Того ж дня координаторка ООН із гуманітарних питань в Україні Оснат Лубрані виїхала до Запоріжжя для організації евакуації.
30 квітня заступник командира полку “Азов” Святослав Паламар повідомив: “Усю ніч по території заводу працювала ствольна ворожа артилерія, що спричинила нові завали й руйнування. Режим тиші, який повинен був розпочатися о 06:00, розпочався об 11:00. Евакуаційна колона приїхала о 18:25. Ми передали в домовлене місце 20 цивільних, яких визволили з-під завалів. Це жінки та діти”.
Із початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого окупанти вперше припинили обстріли Маріуполя. Людей із бункерів Азовсталі вороги змусили спочатку завезти у фільтраційний табір у селі Безіменне на схід від Маріуполя. Там ретельно оглядали, чи немає військових, шукали націоналістичні татуювання, переконували їхати до Донецька чи в Росію. Потім дозволяли рух на Запоріжжя.
8 травня останні 10 евакуаційних автобусів прибули до Запоріжжя. У них було 173 людини.
“Дякуємо за це всім героїчним оборонцям Азовсталі, написали на сторінці Маріупольської міської ради у фейсбуку. Ціною трьох життів наших воїнів і шістьох поранених бійців вдалося дістати й вивезти цивільних із території заводу”.
Врятували від окупантів понад 500 осіб. На Азовсталі залишилося понад 1 тис. українських військових. Декілька сотень із них були поранені. Не захотіли чи не змогли евакуюватись і деякі цивільні. Загалом у місті ще перебувають майже 100 тис. людей.
5 травня Центральний банк Естонії назвав Дар’ю Тітову з Харкова переможницею конкурсу дизайну присвяченої Україні монети номіналом 2 євро. Художниця навчається в Естонській академії мистецтв. Авторка запропонувала зобразити на монеті як символ ніжності дівчину з пташкою і розмістити напис Slava Ukraini. Виторг від продажу монети перерахують Національному банку України.
6 травня в Маріїнському палаці в Києві президент Володимир Зеленський вручив перші бойові відзнаки незалежної України Хрест бойових заслуг. Нагороду запровадили напередодні. За основу дизайну використали нагороду Української повстанської армії. Хрестом відзначили головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного, його заступника Євгена Мойсюка, командирів Олександра Охріменка і Владислава Калієвського, бойового медика Дарію Мазуренко.
7 травня росіяни знищили Національний музей Григорія Сковороди в селі Сковородинівка Богодухівського району на Харківщині. Розміщувався в маєтку XVIII ст., в якому останні роки життя працював і біля якого похований філософ Григорій Сковорода. Після влучання ракети спалахнула пожежа. Поранення отримав охоронець музею, якого витягли з-під завалів.
8 травня під Ізюмом на Харківщині українські військові знищили понад 300 окупантів російської 64-ї бригади. Це формування чинило звірства в Бучі на Київщині в березні. Після того частині дали звання гвардійської та перекинули на схід України. Російське командування відмовилося забирати трупи.
9 травня президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден затвердив Закон S. 3522 про ленд-ліз і захист демократії в Україні. Документом надано дозвіл на прискорене передання Україні зброї, військової техніки, медикаментів і продуктів в оренду чи борг із можливістю відтермінованої оплати. Програма ленд-лізу діяла під час Другої світової війни, коли США оперативно надавали допомогу союзникам у Європі.
“Пулітцерівська рада присуджує спеціальну премію журналістам України за їхню мужність, стійкість і відданість правдивому висвітленню подій під час нещадного вторгнення Володимира Путіна в їхню країну та пропагандистської війни в Росії. Попри обстріли, викрадення, окупацію і навіть смерті в їхніх лавах вони наполегливо намагаються передати точну картину жахливої реальності, що робить честь Україні та журналістам усього світу”,
йшлося в заяві ради Пулітцерівської премії, яку оголосили 9 травня. Відзнаку вважають однією з найпрестижніших нагород. Вручають щорічно з 1917 року в перший понеділок травня в Нью-Йорку. З 2017-го розмір премії становив 15 тисяч доларів
Щоб регулярно читати всі матеріали журналу “Країна”, оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за “ковідну тисячу”
