“Війна завершиться розпадом Росії”

Федерація почне сипатись, щойно Крим повернеться до України

 Нещодавно на базі “Рамштайн” у Німеччині відбулася історична зус­тріч. Керівники оборонних відомств понад 40 країн визначили нову ціль вільного світу: не зупинити, а перемогти Кремль. У Сполучених Штатах Америки підписали закон про ленд-ліз, готується законопроєкт щодо обсягів допомоги. Ми отримуємо підтримку від країн Європейського Союзу, Канади й інших держав на двосторонньому рівні. У нову фазу війни входимо на тлі змін глобального ставлення до відсічі Росії, каже заступниця міністра оборони 43-річна Ганна Маляр.

 Хто цікавиться історією, має лише одну відповідь на запитання: коли зникне загроза з боку Росії. Вона вперта у своїй послідовності. Це держава, яка постійно провадить агресивну політику щодо всіх сусідів і Європи взагалі, говорить політолог Михайло Басараб, 45 років. Якщо війна не закінчиться поваленням режиму Путіна й колективною відповідальністю всієї РФ скоро нас очікуватиме нова серія збройного протистояння. І не лише з нашою країною, а й з іншими європейськими державами. Ця тривала агресивна політика, що вилилася у відкрите збройне протистояння з Україною, припиниться щонайменше після падіння путінського режиму. Найбільш оптимальне закінчення розпад Росії як держави.

Рівень допомоги Україні ­зросте?

 Що реалістичніші заяви наших високопосадовців, що менше дипломатичної риторики то краще для України. Якби українське військово-політичне керівництво пішло шляхом традиційної дип­ломатії початку ХХІ століття, ми були б сьогодні у скрутнішому становищі. Офіційні представники України в переговорах із західними партнерами не бояться називати речі своїми іменами. Ставлять найвищу планку прагнень України. Описують загрозу Росії без-будь яких прикрас. Завдяки цьому ми отримали таке об’єднання західних держав у підтримці. Заява Ганни Маляр черговий крок у цьому напрямку. Наші офіційні представники відверто кажуть про бажаний результат. Такі слова стимулюють партнерів підтримувати Україну.

Об’єднані рішення на рівні Північноатлантичного альянсу, Євросоюзу, “Великої сімки” та зустріч на базі “Рамштайн” свідчать, що антипутінська коаліція практично сформована. Не лише на підтримку нашої країни, а й на захист вільного світу. Допомагаючи Україні, західні держави насамперед захищають себе від Путіна.

Країни Заходу можуть вступити у війну на нашому боці?

 Надаючи зброю Україні, вони вже це зробили. Війна не лише присутність живої сили на полі бою. Має різні виміри. Надання озброєння, запровадження санкцій, політична ізоляція Кремля все це для поразки РФ у цій війні.

Маляр також заявила, що перевага України над Росією питання тижнів, можливо місяців, доки надійде зброя. До того часу нам вистачить ресурсів?

 Стратегічно Росія програла цю війну. Коли поразку визнають і ми дізнаємося про конкретні наслідки для країни-агресора це лише питання часу. Проблема в тому, яку ціну повинна заплатити Україна за перемогу. Ніхто не знає, коли закінчиться війна. Ми лише усвідомлюємо, що маємо заплатити певну ціну. На жаль, нашими втратами. Але ми точно переможемо. Я не беруся судити про час це може статися швидко, але й може розтягтися на тривалий період.

Потрібен комплексний підхід. Це збройне протистояння, санкційний тиск, об’єднання всіх союзників. Завдання України та її партнерів починати думати не лише про те, як дати відсіч на українській землі, а і як створити проблеми Росії на її території. Підстав для цього більше ніж достатньо. Зараз усі наші зусилля зосереджені на тому, щоб не дати РФ реалізувати свої плани на нашій землі.

Яка буде післявоєнна Росія? Розпадеться на окремі держави?

 Це можливий сценарій. Путін, напавши на Україну, підвищив ймовірність розпаду РФ. Попри вдавану велич, всередині неї існує велика кількість соціальних, економічних, етнічних проблем і суперечностей. Поразка у війні й усунення Путіна від влади відіграють роль детонатора для багатьох негативних явищ, що спостерігаються в Росії давно. Вона тримається на примусі й насильстві кремлівського репресивного апарату. Щойно центр ослабне внаслідок поразки РФ чекає ланцюгова реакція. Це нагадуватиме розпад Радянського Союзу. Він теж тримався на багнетах, насильстві, примусі. Але коли склалася низка обставин соціально-економічного й етнічного характеру розсипався як картковий будинок. Був термін “парад суверенітетів” одна за одною радянські республіки почали проголошувати незалежність від Москви. Так само це відбуватиметься в Росії зараз.

Як може змінитися характер бойових дій у зв’язку із затяжною війною?

 Зараз Росія зацікавлена в якнай­швидшому досягненні тактичних цілей. А потім у швидкому припиненні вогню, щоб почати переговори й торги з Україною щодо окупованих територій та її майбутнього. Скоро Москва може виступити з ініціативою заморожування конфлікту, щоб вибити в України політичні поступки, а в Заходу пом’якшення санкцій. Наше завдання не допустити цього. Війна не може зупинитися, доки РФ не покине наші території. Вузловим моментом буде Крим. Щойно Росія його покине це буде початком її поразки. Тому завдання РФ припинити бойові дії й розпочати переговори для зализування ран і підготовки до наступного етапу війни. Наше не припиняти війни, доки українська територія не буде повністю звільнена.

Чи вистачить у Росії зброї й інших запасів у затяжній війні?

 Очевидно, що ресурси ворога виснажуються, запаси ракет вичерпуються. Є проблеми з авіацією і бронетехнікою. Але не треба забувати, що РФ це уламок Радянського Союзу, який готувався до світової війни. І там ще вистачить мотлоху для ведення бойових дій високої інтенсивності на деякий час. Санкції впливають на Росію, вона має труднощі з ремонтом техніки та виробництвом ракетних озброєнь, літаків, військового транспорту. Але не варто тішитися ілюзіями в РФ ще є чим воювати.

“Газету по-українськи” можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за “ковідну тисячу”