Яскраві вишивки й етноприкраси: художниця створила арткарту національних вбрань усіх регіонів України

Художниця Вікторія Грохольська створила серію зображень українок у національному строю з регіональною специфікою. Усі роботи доповнила детальним описом костюмів. Ці малюнки вже почали використовувати для друку листівок, шоперів і картин-вишивок із бісеру.

Gazeta.ua поговорила з художницею Вікторією Грохольською про ідею створення арткарти традиційних жіночих вбрань із різних регіонів України.

“У кожного з нас свою зброя. Не всі можемо волонтерити, але зараз маємо робити те, що найкраще вміємо. Я обрала арт. Хотілося підняти бойовий дух наших дівчат, нагадати зв’язок із традиціями, тому моя творчість пов’язалася з вишиванками”, – розповідає Вікторія.

З початком війни змушена була виїхати з Києва, але не змогла взяти полотна, фарби. Тому купила планшет і почала працювати у діджиталарті

“З дитинства малювала людей, картини писала акрилом. З початком війни змушена була виїхати з Києва, але не змогла взяти полотна, фарби. Тому купила планшет і почала працювати в діджиталарті. Першою намалювала українку в національному вбранні. Хотілося в неї вкласти свої почуття, тому ця дівчина вийшла із сумним поглядом”, – додає художниця.

Ідея проєкту з картинами українок із кожного регіону виникла випадково.

“Знайшла дівчину в українському одязі. У процесі малюнку мене зацікавило, з якого саме регіону український стрій. На жаль, великої інформації про особливості регіонального одягу в інтернеті немає. Також не було змоги звернутися до якихось костюмерів, щоб вони допомогли розширити знання. Виявилося, що на тій картинці – дівчина в полтавському строю. Цей образ став першим у проєкті”, – додає мисткиня.

У художниці коріння з Чернігівщини й Тернопільщини, тому намалювала костюми цих регіонів.

Багато хто, як виявилося, навіть не знає національний одяг свого регіону

“Проєкт почав набирати популярності. Мої підписники стали скидати описи костюмів їхніх регіонів і просити намалювати. Потім зі мною зв’язалася дизайнерка Ксенія Малюкова. Два роки тому вона представила фотопроєкт “Нація”. Завдяки їй розширила кількість описів до костюмів. Було цікаво й читати саму інформацію, не тільки розглядати наш народний одяг. Багато хто, як виявилося, навіть не знає національний одяг свого регіону”, – каже художниця.

Вікторія Грохольська дотримується традиційного образу, не модернізуючи костюми.

“Рівненський стрій було складно малювати, бо всі рукави у вишивці – деталізовані червоні квіти на білому тлі. Довго доводилося над ними працювати. Подобається те, що вдалося передати ще й характер дівчат. Наприклад, у запоріжанки руки в боки показують її силу й бойовий настрій. Багато підписників казали, що дівчата із Запоріжжя такими і є”, – каже Вікторія.

До ілюстрації, присвяченої півострову Крим, мисткиня відтворила традиційний кримсько-татарський жіночий костюм. Він складається з вишитої сукні й головного убору.

“Жіночий кримськотатарський костюм ділиться на святковий і повсякденний. Весільний або обрядовий костюм часто включає дорогі тканини – парча, шовк, оксамит. Такий костюм традиційно прикрашають вишивкою на рукавах і на грудях, використовують дрібні намистини чи бісер. Жіночий повсякденний костюм зазвичай складався з сорочки широкого крою та сукні-халата, виготовлених із недорогих тканин. Побутовий костюм прикрашали невеликими малюнками. Поверх сукні одягали фартухи. На голову пов’язували білу косинку, іноді з орнаментом. Кисті рук ховали манжетами “ельк’апик”, пришитими до рукавів. Під плаття одягали сорочку і штани”, – написала художниця.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений ILLUSTRATORARTIST (@viktoria.gro.art)

Фінальною картинкою серії стала ілюстрація всіх дівчат у національному строю у вигляді карти України.

“Думаю над концепцією чоловічих образів. Це можуть бути національні костюми чи наші козаки в новітній інтерпретації. Поки що розробляю проєкт”, – каже Вікторія Грохольська.