Зараз шансів деокупувати Крим стало більше, – Ахтем Чийгоз
18 травня в Україні – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. З часів депортації усього народу минає 78 років.
Про те, в якому становищі киримли підійшли до важливої для себе дати в цьому році, розповів народний депутат Ахтем Чийгоз, який на власній шкірі відчув окупаційну політику, відсидівши три роки у в’язниці, пише Еспресо
«Росія хоче нас знищити, створити населення без роду, без племені та без імені»
Зараз за ґратами й досі перебувають чимало киримли, в тому числі Наріман Джелял – політолог, журналіст, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу.
«Це – їхній фронт, їхня боротьба проти Росії не на життя, а на смерть», – пояснює Чийгоз.
Він каже, його народ чудово розуміє жителів окупованих територій, яких зараз силоміць вивозять на території РФ. Адже кримським татарам самим довелося пережити щось подібне
«Методи Росії не міняються. Вони зміняться лише тоді, коли ми її переможемо і цією перемогою змінимо становище її самої. Росія намагається відновити імперію, захоплюючи та викрадаючи чужі території, а також зменшуючи інші народи. Тому депортація на тимчасово окупованих територіях є природною для держави-терориста. Росія це робила і 100 років тому, і 200, і 300 – депортує місцеве населення і завозить на викрадені території своїх людей.
Ця примусова зміна демографії населення на захоплених територіях – це багатостолітня ідеологія. Це велика проблема в нашій державі, в тому числі і в Криму – російські переселенці з роками та десятиріччями змінюють середовище, в якому виховувався, зокрема, кримськотатарський, український народи. Вони намагаються й сьогодні вплинути на наше середовище, щоб змінити його, зробити таким, як у Росії – без роду, без племені, без імені», – наголошує Ахтем Чийгоз.
Він добре пам’ятає вороже ставлення росіян, коли повернувся на історичну батьківщину молодим хлопцем, у 1989 році.
«Ми відчували вороже ставлення завезених у Крим росіян, і відчуваємо його зараз – як українці, так і кримські татари. Вони народжувались у наших будинках, але їх виховували, що це – їхні домівки і їхні міста. Їх переконували, що вони праві, а ті, кого вони знищили чи депортували – вороги. Такі думки в цій спільноті крадіїв та злочинців передавали з покоління в покоління.
Становище кримських татар у Криму змінюється лише на гірше. Бо в кримських татар немає майбутнього з Росією. Росіяни це знають, а тому як можуть, так і знущаються з нас».
«Цього разу повернення в Крим буде важким фізично, але легким морально»
Ахтем Чийгоз наголошує: доля кримських татар прямо залежить від того, наскільки швидко Україна деокупує Херсонську область.
«Ми не можемо проявити турботу про Крим через окуповану Херсонщину, через два мільйони людей, що нещодавно опинились в окупації. На жаль, сценарій, який Росія виношувала 8 років, – сухопутний коридор в Крим – зараз працює. І це дуже погано впливає на ситуацію в Криму.
Я говорю про Херсонщину, бо вони опинилися в тих умовах, що й ми в 2014 році. Херсон – це Крим-2014, там повторюються ті ж процеси. Люди, які раніше, мабуть, не розуміли, що це таке – окупація таким підступним і жорстоким ворогом, тепер відчули це на собі».
Разом із тим, Чийгоз каже – яким страшним горем не була б війна, саме повномасштабна агресія росіян дала додаткові шанси на визволення Криму від загарбників
«У мене є впевненість, що зараз шансів деокупувати Крим більше. Ще в 2017 році, відразу після звільнення з в’язниці, я назвав Росію державою-терористом, а Путіна – злочинцем, який хоче не просто захопити Крим, а дестабілізувати Європу через чорноморський регіон. Через захоплення України – змінити світовий порядок. Багато хто з європейських політиків зрозумів це лише тепер.
Сьогоднішня Росія вже не влаштовує нікого в світі. Відтак міжнародна взаємодія і наша спільна війна з державою-терористом показує, що перемога буде за нами. Не треба зупинятись, ця війна обов’язково завершиться в Криму – інших варіантів немає. Наші американські партнери вже заявили, передаючи зброю, що ніяких умов Росії щодо Криму чи окупованих у 2014 році частин Донбасу слухати не планують. Це означає, що війна завершиться деокупацією Криму.
Я впевнений у цьому. Скільки б я не розмовляв із нашими військовими чи звичайними українцями, для них тепер «Ми повернемо Крим» – це не просто гасло, як раніше, це – реальна мета, необхідність», – наголошує депутат.
Чийгоз упевнений, що другого повернення на історичну батьківщину він і тисячі його співвітчизників чекатимуть уже недовго. І це повернення буде ще приємнішим, аніж попереднє.
«Є деяка відмінність. Коли ми повертались минулого разу, наприкінці 1980-х і на початку 1990-х, нас там ніхто не чекав. Зараз нас чекають більше 300 тисяч корінного населення – кримських татар, які пов’язують своє майбутнє виключно з Україною. Наскільки фізично воно буде важким, настільки воно буде легким морально – для нас і для українців. Тому що нас там чекають – усі 8 років. Це вже не той Крим 1980-х, у якому не було жодного представника корінного народу».
А сьогодні, каже Ахтем Чийгоз, попри жорстокість окупаційної влади, кримськотатарський народ обов’язково вшанує жертв депортації.
«У цьому випадку дії Росії не мають жодного значення. Є таке поняття, як пам’ять нації. Українці повинні чудово нас розуміти – цю пам’ять у нас ніхто не зітре. Тому за будь-яких умов люди відзначатимуть цей день – це одна з умов того, що ми більше нікому й ніколи не дамо повторити цей геноцид. І знайдемо в собі сили зберегти націю на її батьківщині», – підсумував Чийгоз.
Нагадаємо, Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що Україна має пам’ятати про страшну трагедію геноциду кримськотатарського народу. Держава має прискорити повернення до рідних домівок кримських татар та українців.
