“Паляниці” з каменю показують у Японії – мисткиня Жанна Кадирова презентує світу український символ війни

Сьогодні, 29 квітня, у Японії представили експозицію проєкту “Паляниця” української мисткині Жанни Кадирової у рамках фестивалю сучасного мистецтва “Триєнале Сетуші”. Авторка створила “хліб” із каміння. Назву для проєкту обрала символічну – “паляниця”. Саме цим словом в Україні виявляють ворогів під час війни.

Крім Японії, частину експонатів представили в Німеччині та в Італії на Венеційському бієнале. На виставку у Венеції впродовж трьох днів закликав сигнал повітряної тривоги, щоб передати атмосферу сьогодення України. За тиждень показу всі “паляниці” там розкупили. Отримані за них майже 70 тис. Жанна Кадирова направить на благодійність, зокрема на купівлю бронежилетів і касок для її друзів-музикантів, що пішли на війну. Частину грошей передасть художникам-волонтерам.

Gazeta.ua розпитала Жанну Кадирову про ідею та символізм проєкту “Паляниця”.

Художниця та скульпторка працює в традиції мистецтва site specific (предметно-орієнтоване мистецтво. – Gazeta.ua), створює об’єкти, інсталяції, мозаїки та скульптури. 2012 року нагороджена премією імені Казимира Малевича. 2013-го здобула головну премію PinchukArtCentre. Жанна Кадирова є учасницею міжнародних виставок, зокрема, 55-го Венеційського бієнале, а також Nouvelles Vagues, Palais de Tokyo в Парижі.

Бо новини про розтрощені міста – це важливо, але це інший посил. Бо мова мистецтва – вона теж потужна й може посприяти в дипломатичному сенсі

“У світі зараз підвищений інтерес до України. І важливо показувати нас як країну, яка має свою історію і культуру. Бо новини про розтрощені міста – це важливо, але це інший посил. Бо мова мистецтва – вона теж потужна й може в дипломатичному сенсі посприяти. Бо ця війна не тільки наша проблема, а й світова. Що більше ми будемо говорити й порушувати спокійне європейське життя, то швидше достукаємося до світової спільноти”, – каже Жанна Кадирова.

Тема харчових продуктів у творчості Жанни не нова. 2018 року в Маямі художниця представила проєкт “Маркет”, який відтворив атмосферу типового продуктового намету в Радянському Союзі. На місці влаштовували перфоманс – на металевих терезах із гирками зважували “фрукти”, “овочі”, – усе з каменю й кахлів. Пізніше художниця поповнила “Маркет” м’ясними продуктами. На виставках можна було купити кільце “ковбаси”, “головку буженини” або “сало” від Кадирової. Тепер, 2022-го, відвідувачі топових виставок можуть придбати “паляницю”.

“Паляниця – це великий круглий пшеничний хліб, що запікається в духовці. З початком війни, яку Росія розв’язала в Україні, слово “паляниця” стало символом через те, що російські окупанти не можуть правильно його вимовити. Воно стало способом, за допомогою якого можна безпомилково розрізнити друзів і ворогів”, – розповідає Жанна Кадирова.

Задум проєкту виник спонтанно, коли художниці довелося на другий тиждень війни покинути рідний дім у Броварах і переїхати тимчасово на Закарпаття.

“Ідея виникла абсолютно органічно. Ми із чоловіком і співавтором Денисом Рубаном переїхали в село Березове, але майже всі інструменти залишилися вдома. Тому потрібно було придумати щось не надто складне в реалізації. Тоді побачила округле каміння на березі річки в селі. Вирішила створити “паляниці”. Бо мала велику потребу вже працювати, продавати свої роботи і якось допомагати людям”, – додає мисткиня.

Крім кам’яних “паляниць”, на виставці представлені ще фільм Івана Сауткіна – режисера документального кіно. З початком війни він теж переїхав із Києва на Закарпаття в сусіднє село. Там зняв кіно про творчість Кадирової та Рубана.

“У Японії представлена ще моя графіка. А в Німеччині виставку поповнила бургерами, що стоять на рушниках. Вирішила додати й дві вишиті картини закарпатської бабусі 90-річної Оленки, а також малюнок “Кока-коли” 11-річної доньки хазяїна, у будинку якого ми живемо зараз”, – каже Жанна.

Виставка в Німеччині працює до 20 травня, у Венеції до 30 червня, у Японії – пів року.

Велика зацікавленість у музеїв. І це приємно, що роботи йдуть не в приватні колекції, а в публічні. Вони продовжать розповідати мою історію – вона одна з мільйонів

“У Венеції продали всі роботи за тиждень. Велика зацікавленість у музеїв. І це приємно, що роботи йдуть не в приватні колекції, а в публічні. Вони продовжать розповідати мою історію – вона одна з мільйонів. І про це важливо говорити”, – наголошує Жанна.

У львівській кав’ярні-музеї кінофототехніки “Фіксаж” відкрили виставку артсвітлин “Любов VS війна”. Представлені фотографії, зроблені у Львові на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Проєкт реалізували два фотохудожники – киянин Валерій Лещинський та Олександр Звір зі Львова.