Дерусифікація Києва: у столиці перейменують майже 300 вулиць і знесуть 60 пам’ятників
Київська влада готується перейменувати вулиці столиці, які пов’язані з країною-агресором Російською Федерацією та її союзником Білоруссю, а також прибрати пам’ятники і пам’ятні знаки, пов’язані з РФ та СРСР.
Про це сказав секретар Київради Володимир Бондаренко, пише “Українська правда”.
“Ми збираємо пропозиції щодо перейменування вулиць та площ. Роботи у нас багато. Ідентифіковані 279 об’єктів, які пов’язані з країною-агресором та її союзниками, які потребують перейменування. Але їх може бути й більше. Наразі ми чекаємо пропозиції від мешканців”, – розповів.
Пропозиції приймають до 1 травня, їх чекають на мейл [email protected].
Низка топонімів однозначно мають бути перейменовані, такі як вулиця Московська чи площа Амурська, тоді як деякі назви можуть бути переосмислені – наприклад, вулиця Білоруська (адже в Україні живе широка діаспора білорусів, які втекли від режиму Лукашенка, також є білоруські добровольці, які воюють на боці нашої країни проти російських загарбників).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні більше не буде Дня перемоги 9 травня – законопроєкт
Довгого розгляду питання і широкого громадського обговорення, як це було під час декомунізації, наразі не буде – влада вважає, що сьогодні розглядати пропозиції по кілька місяців недоцільно.
Водночас оперативно змінювати таблички на будинках після перейменування не планують – такі витрати не на часі.
“Змінювати таблички фізично цього року не плануємо. Установи замінять це на бланках, на громадян таке рішення не дуже вплине, якщо вони не планують відчужувати нерухомість.
Щодо заміни табличок ми будемо пропонувати приватним структурам, які мають у власності чи на балансі будівлі, щоб вони замінювали таблички самостійно. А місто планує фінансувати комплексно заміну табличок на всіх перейменованих вулицях наступного року”, – сказав Бондаренко.
Також до моменту заміни не планують демонтувати старі таблички, але для окремих вулиць може бути виняток, наприклад, для Московської.
Також у Києві хочуть демонтувати 60 об’єктів (пам’ятників, пам’ятних дошок, меморіальних табличок), пов’язаних з Росією чи СРСР.
Після ухвалення відповідного рішення ці об’єкти розділять на дві категорії – те, що є на балансі міста (місто може саме демонтувати) і те, що перебуває на балансі Мінкульту, як наприклад, пам’ятник Щорсу, що на бульварі Тараса Шевченка (треба дозвіл Мінкульту на демонтаж).
Бондаренко пояснив – якщо Києву дадуть дозвіл, то місто саме демонтує такі пам’ятники, якщо ні, то проситиме, щоб Мінкульт сам вирішив питання з такими об’єктами.
Якщо ж дозволу не буде, або з ним будуть затягувати, то проблему можуть вирішити самі мешканці, як це було з демонтажем орденів з профілем радянського вождя Володимира Леніна з обеліску місту-герою Києву на площі Перемоги.
За словами секретаря міськради, згадані проєкти рішень мають підготувати до 9 травня. Після цього за кілька днів зберуть засідання Київради і ухвалять рішення.
“У нас є унікальна можливість один раз прийняти рішення і розібратися з усіма цими об’єктами.
Книжки російських класиків з бібліотек ніхто вилучати не буде, концерти Рахманінова ніхто забороняти не буде, але з вулицями і пам’ятниками треба розібратися”, – сказав Бондаренко.
В Україні триває знесення радянських пам’ятників. У Чернігові знесли пам’ятник радянській комсомолці-диверсантці Зої Космодем’янській, а у Чернівцях – скульптуру червоноармійцям.
У місті Мукачевому на Закарпатті демонтували пам’ятник Пушкіну з метою дерусифікації. Також пам’ятник Пушкіну прибрали в Тернополі.
