Сильний і згуртований голос ЄС допоміг би Заходу стримувати Росію, – Financial Times

1

Тиждень дипломатії розпочався з прямих дискусій між США та Кремлем. Він продовжиться переговорами між Москвою та НАТО, а потім діалогом з Організацією з безпеки і співробітництва в Європі. Про це пише Financial Times,інформує Цензор.НЕТ із посиланням на ZN.ua.

У міру загострення кризи лідери ЄС стали дедалі активніше висловлювати своє невдоволення у зв’язку з виключенням із дипломатичних переговорів. У листі до міністрів закордонних справ головний дипломат ЄС Жозеп Боррель навіть припустив, що "головною метою має бути забезпечення участі ЄС у процесі переговорів".

Однак це досить "егоцентричний підхід". Головною метою дипломатичних переговорів має бути стримування російської агресії та уникнення конфлікту.

Європейські лідери — як у Брюсселі, так і в національних столицях, мають більше працювати, щоб вирішити проблеми, які залишили ЄС осторонь переговорів.

В ідеальному світі блок справді був би сильним і впливовим голосом у переговорах з Росією. Проблема в тому, що ЄС наразі не має військового впливу та дипломатичної єдності, які можуть реально вплинути на Кремль.

Росіяни, українці і навіть східні члени ЄС розуміють, що військова сила США фактично залишається найбільшим потенційним стримувальним фактором російської агресії. Оборонний бюджет США більш ніж утричі перевищує видатки на колективну оборону 27 членів ЄС.

Можливо, проблема криється в самому ЄС, зазначає видання.

Блок політично розділений. Польща, Естонія, Латвія та Литва, цілком очікувано, насторожено ставляться до Москви і вимагають рішучого підходу.

Але в Німеччині, зокрема в бізнесі, завжди лунали голоси, які закликали до зближення з Росією. Президент Франції Емманюель Макрон також використовував односторонні зусилля для відновлення відносин із РФ, хоча це не принесло прориву.

Читайте також: Необхідно скоординувати дії США і ЄС на підтримку України, – Блінкен

ЄС все-таки вдалося домовитися про жорсткі санкції через анексію Криму Росією у 2014 році. Єдиний ринок блоку є важливим стратегічним, а також економічним активом. Але в нинішній кризі адміністрація Байдена має більше можливостей погрожувати Кремлю "руйнівними" економічними наслідками. Європа менш активно говорила про розширення санкцій проти Кремля.

Формувати консенсус у ЄС завжди важко. Це може бути ще важче у разі тиску Росії на Україну, враховуючи залежність багатьох країн блоку, зокрема Німеччини, від російського газу.

ЄС також довго намагався сформувати спільний підхід до проблеми енергетичної безпеки.

Нинішня слабкість блоку щодо кризи на кордоні України та РФ справді викликає тривогу. Це небезпечний момент для Європи.

Читайте на "Цензор.НЕТ": Жодні рішення щодо безпеки України не прийматимуться без ЄС, – фон дер Ляєн

Сильний і згуртований голос ЄС допоміг би Заходу стримувати Росію. Єдність та рішучість, які потрібні Європі, не повинні прийти ціною ще більш серйозного загострення кризи, резюмує видання.