Бюджет недоотримує 9 млрд на рік від неоподаткування нелегального алкоголю – Рахункова палата

 

UNSPLASH

Держоргани протягом 2019-2020 років і 9 місяців 2021 року не забезпечили дієвої системи контролю за виробництвом і обігом спиртного, що призвело до ненадходжень акцизного податку до держбюджету на загальну суму 9 млрд грн на рік.

Про це йдеться у звіті Рахункової палати про надходження акцизного податку з алкогольних напоїв до держбюджету протягом 2019-2020 років та 9 місяців 2021 року.

За даними Державної податкової служби, обсяги виробленої лікеро-горілчаної продукції у 2020 році порівняно з 2019 роком збільшились майже на 11%, виноробної продукції та солодового пива зменшились на 13% і 0,5% відповідно.

Водночас, за даними Держмитслужби, імпорт лікеро-горілчаної продукції зріс майже на 45%, виноробної – удвічі, пива – на понад 11%.

“До держбюджету за згаданий період надійшло майже 42 млрд грн акцизного податку з алкогольних напоїв, імпортованих та вироблених в Україні. Проте його питома вага у загальній сумі податкових надходжень зменшилася з 1,9% у 2018 році до 1,6% за 9 місяців 2021 року”, – йдеться у звіті.

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, частка нелегального спиртного в Україні становить понад третину загального обсягу ринку алкоголю і більше половини ринку міцного алкоголю, додають в Рахунковій палаті.

“Оподаткування нелегально виробленої та ввезеної лише лікеро-горілчаної продукції може поповнити держбюджет від акцизного податку розрахунково на рівні 9 млрд грн на рік”, – наголосили у відомстві.

Там підкреслили, що “внаслідок неналежної роботи Мінфіну і Державної фіскальної служби (ДПС)” досі не впроваджено в повному обсязі автоматизовану систему контролю “Електронна акцизна марка”.

“Щоб вона повністю запрацювала, необхідно, зокрема, внести зміни до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів. Мінфіну, ДПС – розробити та подати до Кабміну відповідні пропозиції”, – заявили в Рахунковій палаті.

Там додали, що досі належним чином законодавчо не врегульоване питання торгівлі алкогольними напоями через мережу Інтернет.

“Неможливо достовірно визначити вік покупця, а отже, є ризики реалізації такої продукції неповнолітнім”, – підкреслюється у звіті.

Рахункова палата також наголошує, що ДФС, ДПС, Держмитслужба “не забезпечили належної міжгалузевої координації з питань адміністрування акцизного податку з алкогольних напоїв, дієвого контролю за їх виробництвом та обігом”.

“Це створило передумови для нелегального виробництва та обігу цієї продукції і, як наслідок, до ненадходження цього податку до державного бюджету.

Фахівці Рахункової палати виявили випадки звітування про обсяги здійснених операцій виробниками, імпортерами та оптовими торговцями алкоголем, у яких не було чинної ліцензії на право проведення такої діяльності. Також були випадки незастосування терорганами ДПС штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання таких звітів та їх подання з недостовірними даними”, – резюмували у відомстві.

Там також повідомили, що за 2 роки і 9 місяців борг з акцизного податку на алкоголь збільшився майже на 6%, і досяг 420 млн гривень. За рахунок списання безнадійного податкового боргу з цього податку погашено 10 млн грн, коштами сплачено близько 6 млн гривень.

Рахункова палата також заявляє, що Мінфін несвоєчасно затвердив порядок планування митними органами документальних виїзних перевірок, тому протягом 2020 року Держмитслужба їх не планувала та не проводила.

А протягом 9 місяців 2021 року тероргани Держмитслужби провели лише дві документальні перевірки суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснювали операції з алкогольними напоями, за результатами яких донарахували 2,6 млн грн, з них до бюджету сплачено 0,8%.

Крім цього, у звіті йдеться, що контроль органами ДФС (Держмитслужби) за незаконним переміщенням спирту та алкогольних напоїв був малоефективним.

“За 2 роки і 8 місяців митники вилучили понад 158 тис л спирту, понад 25 тис л алкогольних напоїв та понад 2 млн предметів, схожих на марку акцизного податку.

Проте, майже 74% обсягів вилученого спирту повернули власникам за рішенням суду, що свідчить про необґрунтованість окремих рішень митних органів, а також непродуктивність витрат коштів державного бюджету на сплату судового збору за цими справами”, – заявляє відомство.

Рахункова палата також зауважила, що через недосконалість програмного забезпечення інформаційного блоку моніторингу марок акцизного податку, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби, інспектори на митних постах досі контролюють рух марок акцизного податку здебільшого в паперовому вигляді. Це знижує ефективність контролю.

За результатами аудиту у Рахунковій палаті рекомендували уряду вдосконалити законодавство щодо адміністрування акцизного податку.

“Зокрема, прискорити впровадження в повному обсязі автоматизованої системи контролю за обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів “Електронна акцизна марка”, вдосконалити ліцензування діяльності у цій сфері, впорядкувати торгівлю алкогольними напоями через мережу Інтернет тощо”, – йдеться у повідомленні.

Економічна правда