“Якщо хтось є агресивним, то це — Росія”. Реакція світу на переговори у Женеві між США та Росією

Камера

Фото: REUTERS POOL/Associated Press/East News

Переговори у Женеві між США та Росією закінчились обміном взаємними претензіями у питанні безпеки в Європі

10 січня в Женеві відбулись перемовили спеціально сформованих делегацій США та Росії. Тиждень зібрав головні заяви за підсумками переговорів.

Реакція Росії

Заступник голови МЗС РФ Сєргєй Рябков на пресконференції після переговорів знову повторив російський ультиматум про нерозширення НАТО, визнавши при цьому, що "ця тема викликає дуже серйозні заперечення, м’яко кажучи". При цьому Рябков стверджував, що ситуація «не є безнадійною» і відмовився прямо відповісти на питання, як відреагує Росія, якщо її вимоги не виконають.

"Розмова була складною, без спроб щось прикрасити, обійти гострі кути. У нас склалося враження, що американська сторона дуже серйозно підійшла до російських пропозицій, провела поглиблене опрацювання. Ми пояснили, чому отримання правових гарантій нерозширення НАТО [у російських кордонів] – це абсолютний імператив", – резюмував він.

За словами дипломата, російська делегація запевнила американську сторону про відсутність планів "напасти на Україну": "Немає підстав побоюватися якогось ескалаційного сценарію".

"Про перспективи всієї роботи ми будемо судити за підсумками заходів, які очікуються найближчими днями. Після цього стане зрозумілішим, чи є основа для того, щоб запропонувати керівництву прийняти те чи інше політичне рішення на користь продовження процесу [переговорів], або ж ми з жаль можемо констатувати, що НАТОвська група вважала для себе правильним відхилити нашу ініціативу. Тоді ситуація виглядатиме інакше", – сказав Рябков.

Читайте також: "Ризики повномасштабного нападу". Як розвивається сюжет про стягування російських військ до кордонів України

Заступник міністра закордонних справ Росії також закликав США до "максимальної відповідальності", оскільки, на його думку, "ризики посилення конфронтації недооцінювати не можна", а головні питання залишаються "підвішеними".

Реакція США

Заступниця держсекретаря США Венді Шерман після переговорів заявила про відсутність відповіді на запитання про те, чи Росія готова до деескалації, що для США означає відведення військ від українських кордонів. 

Заступник держсекретаря заявила, що принцип "відкритих дверей" НАТО не підлягає обговоренню.

"Ми не дозволимо нікому суперечити політиці "відкритих дверей" НАТО, яка завжди була центральною для альянсу. Ми не відмовимося від двосторонньої кооперації із суверенними державами, які мають намір співпрацювати зі США", – зазначила Шерман.

Вона додала, що США при контактах з РФ не збираються ухвалювати рішення щодо долі України без участі України, Європи без Європи та НАТО без НАТО.

У свою чергу група американських сенаторів на чолі з республіканцем Марко Рубіо в листі на ім'я президента Джо Байдена вимагає жорстко підійти до обговорення українського питання та російських ініціатив щодо НАТО.

"Дуже важливо, щоб Сполучені Штати продемонстрували нашу рішучість і відмовилися задовольнити неприйнятний список вимог", – наголосили автори.

На їх думку, гарантії безпеки, яких вимагає Росія, спрямовані на те, щоб "відновити російську сферу впливу в Європі, де Кремль може вільно примушувати та залякувати такі країни, як Україна, Грузія, Молдова, Естонія, Латвія, Литва, Польща та Румунія, які стали твердими американськими союзниками та партнерами".

Сенатори вважають за необхідне "розглянути можливість збільшення військової присутності на східному фланзі Альянсу, включно з країнами Балтії, Польщі та регіону Чорного моря, щоб стримувати фактор російської агресії". У цьому ключі вони вважають важливою "додаткову допомогу Україні та країнам Східної Європи у гарантуванні безпеки".

Вони пропонують США та їх союзникам запровадити санкції проти російського президента та його оточення, продемонструвати "прихильність Сполучених Штатів до підтримання порядку в Європі, заснованого на правилах".

 

Реакція Польщі

Заступник голови МЗС Польщі Марцін Пшидач, коментуючи переговори з Росією, заявив про неможливість перезавантаження відносин в умовах ведення нею агресивної політики.

"Зараз про перезавантаження (відносин з Росією — ред.) немає мови… Є простір для розмови з Росією, але не за такою формулою, що Росія здійснює ескалацію, перекидає війська і з пістолетом намагається розмовляти із Заходом», — заявив Пшидач в інтерв'ю Польському радіо.

Водночас він додав, що з Росією необхідно вести переговори, зокрема щодо Донбасу.

"Якщо хтось є агресивним, то це — Росія. Якщо Росія хоче розмовляти, то можемо говорити з нею про Крим, Донбас, Грузію", — заявив дипломат.

Заступник голови МЗС Польщі наголосив, що в питанні розширення НАТО Росія не повинна мати права голосу.

"10-та стаття Договору про НАТО говорить про можливість розширення Альянсу, і Росія тут не повинна мати права голосу", — констатував Пшидач.

Вимоги Росії до НАТО Пшидач назвав відомим "радянським методом", коли високо піднята планка — розрахунок на реалізацію половини, або принаймні частини своїх вимог.

Реакція Британії

"Байден, імовірно, не бачить особливої потреби поступатися Путіну — він вважає, що Путіна послаблюють казахські події. І необхідність задіяти свої війська у двох напрямках робить менш імовірним подальший напад на Україну. Особисто я вважаю це прорахунком" — зазначив британський економіст та експерт з питань України Тімоті Ешвін.

У свою чергу BBC пише, що ставки переговорів високі, але сторони дотримуються різних очікувань: "США та інші західні держави хочуть відмовити Росію від вторгнення в Україну, а РФ хоче "говорити про свої максималістські вимоги, щоб НАТО відступило зі Східної Європи".

На думку деяких дипломатів, Путін фактично вимагає покласти край європейській архітектурі безпеки після закінчення "холодної війни" та встановити російську "сферу впливу".

Читайте також:  Загроза від Росії реальна, однак Кремль серйозно недооцінює можливості НАТО та України — Rand

Деякі європейські союзники побоюються, що навіть це буде надто великою нагородою для Росії та надто високою ціною за спробу уникнути конфлікту в Україні.

"У будь-якому разі, президент Путін вже досяг певних успіхів, завоювавши цього тижня платформу для висловлення свого невдоволення і примусивши США та Європу до участі в його порядку денному з реформування НАТО. У найкращому разі переговори могли б пролити більше світла на наміри Путіна і показати, чи він серйозно ставиться до дипломатії. У найгіршому випадку їх зрив може призвести до війни, що дозволить Путіну заявити своїй внутрішній аудиторії, що Захід не бажає говорити та погоджуватися з його вимогами, і тому він змушений діяти задля безпеки Росії."- пише BBC

 

Реакція Німеччини

Очільниця МЗС Німеччини Анналена Бербок вважає, що Євросоюзу "потрібні різні формати діалогу з Росією". Про це вона заявила журналістам у Римі за підсумками зустрічі з італійським колегою Луїджі Ді Майо.

За словами Бербок, саме тому важливими є двосторонні переговори між РФ і США та діалог з НАТО.

"Єдиний шлях виходу з кризи йде через діалог" — сказала вона, вкотре додавши, що «"ове порушення українського суверенітету матиме тяжкі наслідки".