Захист чи тиск: яких законодавчих сюрпризів очікувати бізнесу у 2022 році


Верховна Рада торік ухвалила безліч документів, які так чи інакше впливають на громадян та український бізнес. Як змінилося законодавство у 2021 році і чого очікувати бізнесу, зокрема від правоохоронних органів у новому році, розповів Mind адвокат, керівник практики WCC Legal House Олександр Горобець.


Віртуальні активи


2021 рок був насиченим подіями. Особлива увага правоохоронців була прикута до IT-компаній, майнінгу криптовалют та агробізнесу.


З огляду на світові тенденції, що не оминули й Україну, актуальним було питання легалізації криптовалюти. У 2020-м та в першому півріччі 2021 року законодавці активно працювали над розробкою законопроєкту для легалізації використання віртуальних активів в Україні. Наслідком їхньої роботи стало ухвалення у вересні 2021 року ЗУ «Про віртуальні активи».


Можемо стверджувати, що насправді ухвалення цього закону не спричинило легалізації ринку віртуальних активів, тому все залишається як і було раніше. Окрім розробки урядом правил обігу віртуальних активів, також необхідно дочекатися внесення змін до Податкового кодексу України.


Незважаючи на те що ініціаторами ухвалення цього закону були народні депутати з урядущої політичної партії, президент його ветував і повернув до Верховної Ради на доопрацювання.


Питання легалізації віртуальних активів залишається не вирішеним, хоча в Україні діють обмінники криптовалют, частина з них працює відкрито, не приховуючи своєї діяльності. Проте відсутність законодавчого регулювання створює їм серйозні ризики зацікавити правоохоронні органи.


Далі зупинимося на результатах діяльності правоохоронних органів.


Бюро економічної безпеки України


Нинішній рік став останнім для діяльності податкової поліції. Адже 28 січня парламент ухвалив закон «Про бюро економічної безпеки України», а у березні документ завізував Володимир Зеленський. У державному бюджеті передбачено близько 600 млн грн на діяльність нового правоохоронного органу на 2022 рік. Офіційним стартом роботи БЕБ вважається 24 листопада, саме цього дня Кабінет Міністрів видав розпорядження №1493 про початок діяльності правоохоронного органу.


Директором бюро призначено голову Державної фіскальної служби України полковника податкової міліції Вадима Мельника. Було сформовано Раду громадського контролю при БЕБ, до якої увійшли 15 осіб. Для розміщення центрального апарату БЕБ уряд виділив будівлю по вулиці Шолуденка, 31 у столиці, яка раніше використовувалася податковою міліцією ДФС у Києві.


За інформацією, оприлюдненою в ЗМІ, станом на 25 листопада 2021 року штат центрального апарату БЕБ був сформований більш ніж на 30% його граничної кадрової чисельності –це 214 осіб, що дозволило запустити аналітичну та правоохоронну функцію бюро. До кінця лютого планується, що кількість працівників БЕБ має збільшитися до 1600–1800 осіб.


За планами законодавця, БЕБ має сконцентрувати в собі функції всіх правоохоронних органів, які раніше  розслідували кримінальні провадження у сфері економіки.


У зв’язку із запровадженням діяльності БЕБ 17 листопада було внесено низку змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України. Розпочати розслідування злочинів БЕБ зможе з лютого 2022 року після закінчення перехідного періоду.


Слід зазначити, що БЕБ поки що не має достатнього ресурсу й необхідних фахівців. Досі триває процес становлення його як правоохоронного органу, тому про перші результати роботи ми почуємо не раніше за весну наступного року.


Податкова міліція


Податкова міліція продовжить свою діяльність до кінця року, але її активність зменшиться. Реєстрація нових кримінальних проваджень буде ускладнена, це пов’язано насамперед із організаційними процесами передачі вже відкритих кримінальних проваджень БЕБ.


Повертаючись до підсумків роботи податкової міліції з огляду на статистику судових рішень, можна говорити про неефективну роботу цього правоохоронного органу за останній рік. Зокрема, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, кількість виправдувальних вироків за ст. 212 КК України збільшилась утричі порівняно з минулим роком, що свідчить не лише про якісну роботу захисту в цих справах, а також про неналежний рівень роботи слідчих податкової міліції як органу досудового розслідування.


Чи зміниться ситуація з початком роботи БЕБ – покаже час. Проте вже можемо сказати, що бізнесу не варто розслаблятися, бо, найімовірніше, новий правоохоронний орган багато візьме від колишньої податкової міліції і методи роботи навряд чи зміняться.


Державне бюро розслідувань


У центрі уваги цього року було також ДБР, яке було одним із основних ньюзмейкерів серед правоохоронних органів. На шостий рік своєї роботи ДБР уже проявило себе як сформований інститут, який стає впливовим правоохоронним органом.


Окрім традиційних новин про розкриття корупційних кримінальних правопорушень, ДБР відзначилося участю в розслідуванні багатьох резонансних справ, які мають ознаки політичного переслідування.


Так, найбільший резонанс у ЗМІ викликала інформація про відкриття ДБР кримінального провадження за фактом публікації в соціальній мережі журналістом Юрієм Бутусовим відео з пострілами з гаубиці. На думку пресслужби ДБР, оприлюднення подібних матеріалів «завдає шкоди інформаційній безпеці української держави та дозволяє представникам держави-агресора посилювати тиск на Україну». Сам Бутусов вважає, що президент Володимир Зеленський помстився йому «за свою ганебну пресконференцію».


Служба безпеки України


Уже майже два роки не вдається ухвалити закон, який передбачає докорінну реформу цього правоохоронного органу. Лише в січні цього року було прийнято за основу в першому читанні законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України». Метою реформи було зменшення переліку функцій СБУ, щоб усунути тиск на бізнес.


Проте СБУ чинить опір цій реформі, намагаючись підмінити її зміст і відстрочити її початок. Тільки завдяки зусиллям громадськості, засобам масової інформації та окремим депутатам вдалося зрушити цей процес із мертвої точки.


2021 рік продемонстрував, що Служба безпеки не хоче зменшувати обертів і втрачати можливості заробляти на підприємцях.


Основними інструментами тиску на бізнес із боку СБУ було використання оперативного супроводу розслідування кримінальних правопорушень у сфері економіки іншими правоохоронними органами, направлення запитів суб’єктам господарювання на підставі Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» з вимогою надати інформацію та документи щодо їхньої господарської діяльності.


Матеріали СБУ часто ставали підставою для реєстрації кримінальних проваджень, які потім сама Служба безпеки і супроводжувала, хоча джерела отримання такої інформації она приховувала, вказуючи на контррозвідувальну або оперативно-розшукову діяльність. У 2021 році найбільшу увагу Служба безпеки очікувано приділила IT-компаніям і майнінгу криптовалют.


Національна поліція України


2021 року в питаннях тиску на бізнес «відмінно» спрацювала поліція, причому досить часто в тісній взаємодії з оперативними підрозділами СБУ. За гучними новинами про розкриття кримінальних правопорушень щодо легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом або виявлення заподіяння шкоди внаслідок викрадення електричної енергії, коли виявляли криптоферми, ховався звичайний «рекет».


Схема була такою: СБУ на підставі інформації, отриманої із сумнівних джерел, ініціювала реєстрацію кримінального провадження, яке розслідує поліція. Причому це були провадження без судової перспективи, і нікому не повідомлялося  про підозру. Потім співробітники поліції в супроводі оперативників СБУ отримували в слідчих суддів, які особливо не заглиблювалися в матеріали справи, постанови про дозвіл на проведення обшуків офісів суб’єктів господарювання, цілих заводів і майнових комплексів.


Результатами таких обшуків ставало вилучення активів суб’єктів господарювання, і досить часто, як наслідок, зупинення їхньої роботи. Надалі, враховуючи стан судової системи та велику завантаженість судів, доводилося витрачати багато сил і часу, щоб повернути свої активи, а поліція та СБУ очікували, коли до них прийдуть домовлятися ті, хто втомився чекати справедливості.


Помітною стала участь поліції в масштабній кампанії з дискредитації органів місцевої влади, що дуже вплинуло на бізнес. Найбільше помітно це в Києві, де були активізовані всі кримінальні провадження, зокрема минулих років, у яких фігурували комунальні підприємства.


Наслідком стало переслідування суб’єктів господарювання, які мали стосунки з вищезазначеними комунальними підприємствами, причому це стосувалося різних сфер – як проведення ремонтних робіт у гуртожитках, так і закупівлі програмного забезпечення для комп’ютерної техніки. Експертизи, які здійснювалися у вищезгаданих кримінальних провадженнях на замовлення поліції, не витримували жодної критики.


Наприклад, в одному кримінальному провадженні, яке розслідувалося за фактом присвоєння та розтрати бюджетних коштів під час укладання договору постачання програмного забезпечення, де вартість предмета договору становила 35 млн грн, проведеною судово-економічною експертизою було встановлено завищення в сумі 29 млн грн, це при тому, що підприємство здійснило продаж програмного забезпечення комунальному підприємству через систему державних закупівель ProZorro за найнижчою із запропонованих цін.


Мета правоохоронців у цьому разі була простою – зобразити в очах суспільства місцеву владу злочинною. Наслідком таких переслідувань стало незаконне притягнення до кримінальної відповідальності не лише керівників комунальних підприємств, а й директорів суб’єктів господарювання.


НАБУ та САП


Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура уже сьомий рік захищають внутрішній антикорупційний фронт держави. Порівняно з 2019 та 2020 роками цьогоріч не було новин про взаємні конфлікти цих органів, що було характерно для минулих періодів їхньої роботи. Звичайно, це пов’язано з тим, що вже рік САП фактично працює без керівника, оскільки конкурс на його посаду ніяк не проведуть, хоч саму конкурсну комісію створили. У суспільстві лунають думки, що роботу конкурсу навмисно блокують, щоб призначити на посаду керівника САП особу, яка насамперед влаштовуватиме владу.


Практично нічого не змінилося цього року зі станом судової системи, яка поки що приречена на стагнацію. Залишається дуже велике навантаження на суддів перших інстанцій, немає елементарного фінансування телефонного й поштового зв’язку.


З боку влади ми бачимо поки що одні розмови. Без системного та комплексного підходу, проблеми, що існують на сьогодні в судовій системі, залишатимуться й надалі, що спричиняє негативну реакцію з боку суспільства.


Зміни в кримінально-процесуальному законодавстві


Однією з основних новин року стало ухвалення парламентом закону №1539-ІХ, присвяченого податковій амністії. Для реалізації його положень було внесено зміни до ст. 212, 2121 КК України та ст. 881 Кримінального процесуального кодексу України. Зокрема, ст. 212 КК доповнили частиною 6, яка передбачає гарантії непритягнення особи до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків при поданні одноразової (спеціальної) добровільної декларації.


Важливим із погляду дотримання прав особи, щодо якої здійснюється кримінальне переслідування, стало ухвалення ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення затриманому, підозрюваному, обвинуваченому, засудженому права на отримання правової допомоги» № 1637-IX від 14.07.2021.


Так, згідно з цим законом, адвокат повинен мати доступ до підозрюваного, обвинуваченого або засудженого в робочі, вихідні, святкові та неробочі дні. Відповідна норма поширюється також на засуджених, які перебувають у медичних закладах і карцерах. Адвоката мають допускатися до підзахисного на будь-якій стадії розгляду кримінальної справи та виконання покарання. Зустрічі засудженого й адвоката конфіденційні.


Очікування на 2022 рік


Наступного року актуальним залишиться питання легалізації віртуальних активів, у зв’язку зі збільшенням кількості криптоферм бізнес продовжуватиме шукати можливості для легалізації криптовалюти.


Увага правоохоронців буде прикута до IT-компаній і майнінгу криптовалют, у рази збільшиться кількість обшуків.


З’являться охочі скористатися податковою амністією і задекларувати свої активи до 1 вересня 2022 року, походження яких вони не можуть пояснити.


Висока також ймовірність того, що наступного року Верховна Рада може ухвалити в другому читанні законопроєкт №3196-д щодо реформування Служби безпеки України.


Як наслідок, СБУ нарешті відмовиться від невластивих спецслужбі функцій і зосередиться виключно на провадженні контррозвідувальної діяльності, боротьбі з тероризмом, захисті державного суверенітету та територіальній цілісності.


Остаточно припинить своє існування податкова міліція, запрацює Бюро економічної безпеки. Штат нового правоохоронного органу вже навесні збільшиться щонайменше у 8–10 разів.


Чекати бізнесу послаблень не варто, тиск на підприємців лише посилиться.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.