“Домовилися далі сваритися”: як минули переговори США і Росії в Женеві і як їх оцінюють експерти (Відео)

США, Росія

У середу наступний раунд перемов – у форматі НАТО-Росія

Відмовитись від розширення НАТО на Схід і не включати до Альянсу Україну — свій ультиматум Росія вперше обговорювала зі Сполученими Штатами. Женевська зустріч тривала майже вісім годин. Щодо скупчення військ на кордонах України та можливого вторгнення Кремль запевняв:

“Жодних планів намірів напасти на Україну у нас немає і бути не може. Всі заходи з бойової підготовки військ здійснюється в межах нашої національної території”.

Водночас представники США не почули прямої відповіді, чи готова Москва до деескалації.

“Я не думаю, що ми знаємо відповідь на це питання. Вони можуть довести, що вони не мають намірів вторгнутися (до України. – Ред.), повернувши військових назад на місця дислокації”, – сказала заступниця секретаря США Венді Шерман.

Штати прориву у цих перемовах не очікували, але намагалися, принаймні, дійти компромісу. Так заявляли до того, як сіли за стіл переговорів. На жодні компроміси російська делегація не готова. І вимагала гарантій, що Київ та Тбілісі не стануть членами НАТО.

“Ми хотіли б, щоб на мадридському саміті НАТО формула, прийнята Бухарестським самітом у 2008 році, була б відкликана. Ні Україна, ні Грузія не повинні стати членами Північноатлантичного альянсу”, – заявив голови МЗС Росії Сергій Рябков.

“Ми не дозволимо нікому суперечити політиці “відкритих дверей” НАТО, яка завжди була центральною для Альянсу. Ми не відмовимося від двосторонньої кооперації із суверенними державами, які хочуть співпрацювати з США. Для нас важливо побачити, чи дійсно Росія розуміє, що найкращий спосіб продовжити дипломатію — це зменшення напруги та деескалація”, – наголосила Шерман.

Це шантаж, до якого держава-агресорка вдаватися звикла, акцентували аналітики.

“Росія висунула надзвичайно жорсткий ультиматум і триває накопичення військ біля кордонів. Украй небезпечна ситуація для України з одного боку. з іншого боку, ця ситуація продемонструвала, по-перше, колективну підтримку Заходу України. Ця ситуація спонукає Захід на ухвалення стратегічних рішень стосовно України, стосовно її європейського атлантичного майбутнього”, – пояснює співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки центру Разумкова Михайло Пашков.

“Домовилися далі сваритися, але не виключено, що під час цієї сварки може виникнути якась формула, коли домовляться про щось і от тут важливо нам тримати руку на пульсі, щоби розуміти, що наш інтерес врахований. Але для цього важливо і наш інтерес чітко артикулювати й проголошувати, починаючи з президента, міністра закордонних справ”, – вважає керівник центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.

У середу наступний раунд перемов – у форматі НАТО-Росія. Напередодні цієї зустрічі до Брюсселя поїхала українська делегація. Узгодити позиції з Північноатлантичним Альянсом.

Перш ніж обговорювати гарантії безпеки, Кремлю варто відвести війська від українського кордону. Бо ж їх, попри обіцянки РФ, не меншає. Це позиція Києва на засіданні Комісії Україна-НАТО.

“Ми вважаємо неприйнятним, коли агресор висуває умови, підкріплюючи це танками. Це погрози нової війни без просування мирного вирішення в Мінському і Нормандському форматі. Росія намагається нав’язати порядок денний, замість того щоб повернутися до роботи”, – зазначила Віцепремʼєрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

Переговори з Росією цього тижня повністю не вирішать кризових питань безпеки у Європі та Україні, заявив генсек НАТО. Однак є сподівання, що на цьому етапі вдасться розпочати процес запобігання війні. Однак треба бути готовим до того, що перемови з Москвою будуть невдалими.

“Ми зосередимося на питаннях безпеки, прозорості, зниженням ризиків та контролю над озброєнням. Ми будемо дослухатися до Росії, але будь-який змістовний діалог має враховувати і наші побоювання щодо дій Росії. Це все має відбуватися разом з консультаціями з Україною”, – сказав Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

Аналітики вважають: питанням торгу під час перемов може стати відмова від навчань НАТО у чорноморському регіоні.

“Ця спрямованість безпекова в нашому регіоні більш активною буде або навпаки, вона може піти на спад, якщо Альянс піде на певні поступки Росії”, – керівник безпекових програм центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Павло Лакійчук.

“Якщо вдасться Сполученим Штатам Америки, європейському союзу, НАТО вернути Росію в рамки міжнародного права, а не тої системи координат і того права, яке вони малюють собі в Кремлі, то це вже буде дуже серйозним кроком по відновленню і стратегічної, і регіональної, і континентальної безпеки”, – переконаний дипломат Роман Безсмертний.

За жодних умов не приступати на умови Кремля закликають тим часом українські активісти.

“Ми провели акцію з вимогою до західних партнерів не йти ні на які компроміси з терористом, убивцею, воєнним злочинцем Володимиром Путіним і його бандою”, – заявив активіст “Руху опору капітуляції” Сергій Пархоменко.

“Я впевнений в тому, що цивілізований світ, Штати, Європа не дасть задню, тому готуємося до війни. Чи буде це велика війна, чи буде можливо якесь нове загострення на сході, це уже залежить від того, наскільки в Кремлі партія війни переможе партію здорового глузду”, – міркує ветеран АТО, голова Київської організації партії УНА-УНСО (1997-2019) Ігор Мазур.

Окрім зустрічі НАТО з росіянами, на цей тиждень заплановані ще й перемови кремлівської делегації з ОБСЄ у Відні.

Лідія Середюк, Мирослава Танська. “5 канал”.

Нагадаємо, Кулеба заявив, що Україна веде переговори з Німеччиною про розблокування закупівлі зброї через НАТО.