73% опитаних назвали фіскалізацію найдієвішим інструментом для боротьби з нелегальним імпортом техніки, – дослідження Gfk

Про це йшлося 24 листопада під час прес-конференції "Ринок електроніки в умовах Covid-19: обсяги ринку, рівень "сірості", очікування" в Інтерфакс-Україна, інформує Цензор.НЕТ.

"Однією з важливих ініціатив для боротьби з сірим імпортом, на думку учасників ринку електроніки в Україні, є фіскалізація та розширення використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО). 73% опитаних назвали фіскалізацію найдієвішим інструментом для боротьби з нелегальним імпортом техніки. А впровадження програмних РРО і можливості видачі електронного чеку дає зменшення операційних витрат на обслуговування РРО (71%). Якщо взяти всю вибірку опитуваних, які відповідали на це запитання, то більшість позитивно налаштовані щодо програмних РРО і бачать в цьому багато переваг. 93% опитаних сказали, що електронний чек розширює можливості для інтернет-торговців забезпечити покупців фіскальним чеком за будь-якого способу продажу, доставки та оплати за товару", – зазначила Тетяна Ситник консультант Gfk.

Респонденти, які здійснюють роздрібні продажі, майже всі використовують класичний РРО і поступово йде впровадження програмних РРО. Наразі частка серед опитаних, які використовують програмні РРО, складає 70%. У більшості компанії використовують одночасно і класичні, і програмні РРО.

При цьому Тетяна відмітила, що не всі детінізаційні ініціативи влади отримують одностайну підтримку учасників ринку електроніки. Такі реформи, як криміналізація недостовірного декларування та товарної контрабанди, впровадження реєстрів IMEI підтримують менше 40% респондентів.

На думку експертів, це пов’язано з тим, що весь тягар нововведень лягає на плечі законослухняного бізнесу і вони отримають додатковий контроль. У той час, як нелегальний імпорт через корупцію на митниці продовжує безперешкодно заїжджати в країну та безконтрольно продаватися у тіньових продавців.

"Схеми ввезення нелегального імпорту дещо змінились. Це пов’язано з тим, що втратив свою силу такий канал сірого імпорту, як "піджаки". Консенсусна думка експертів, що відбулося зменшення цього каналу через обмеження пересування через кордон під час пандемії. Натомість більшість експертів відзначала такий канал введення сірого імпорту, як недостовірне декларування на митниці (заниження митної вартості, підміна однієї товарної категорії іншою, невірне декларування характеристик товару). Тобто відбувається така собі інституціоналізація сірого імпорту, і важливим стає саме контроль корупції в митних органах. Основним каналом збуту сірого імпорту всередині України залишається продаж через інтернет", – прокоментувала Тетяна.

Учасники ринку цього року частіше відзначали такий канал збуту, як продаж в приміщеннях магазинів, продаж через фізичні роздрібні точки, що також може бути пов'язано з тим, що відбувається інституціоналізація сірого імпорту. При цьому відзначили слабкий контроль за тіньовими процесами з боку державних органів. Як відмічала експертка Gfk Тетяна Ситник, опитування показало: зменшилася частка виявлення випадків нелегального імпорту в процесі перевірок правоохоронних органів, що можна інтерпретувати як те що, можливо, питання сірого імпорту побутової техніки електроніки відійшло з основного фокусу правоохоронних органів у цей постпандемічний період і також був мораторій на перевірки контролюючих органів.

"Надмірна перевірка бізнесу – це дійсно погано, але там де може бути ризикованість певних операцій, там вона може бути виправданою", – зазначив керівник юридичного департаменту ТОВ "Самсунг Електронікс Україна Компані" Євген Школа.

Він зауважив, що держава має створювати рівні умови для всіх учасників ринку. На думку експерта, неприпустимі ситуації, коли в планах на перевірки зазвичай попадають компанії, які працюють офіційно, а ті, хто згідно так званого паралельного імпорту, везуть в Україну товари з заниженням митної вартості без зазначення торгової марки та повного коду моделі (що дає можливість продавцям такого товару міксувати асоритимент), не з’являються в таких планах і залишаються поза увагою контролюючих органів.

На думку учасників прес-конференції, головні причини існування нелегального імпорту не подолані і вони залишаються незмінні – це корупція в митних органах, можливість безризикового збуту сірого імпорту всередині країни, а отже можливість для нелегального імпортера уникнути податків і отримати вищу маржу.