“Ми – не країна рок-н-ролу. Але можемо такою стати” – Михайло Кукуюк

Актор Михайло КУКУЮК працював у Театрі юного глядача та в Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра. Зараз актор Драматичного театру імені Івана Франка. Знімався в понад 20 телевізійних проєктах і повнометражних художніх фільмах. Зокрема, в стрічках “Казка про гроші”, “Свінгери”, “Наші котики”. Співає і грає на гітарі в рок-н-рол-гурті “Мотлох”

Моя місія на сцені тішити людей. Або дратувати.

Не всім же бути патлатими й гарними. Хтось повинен бути лисий і страшненький.

Зараз осінь надворі та в житті. Треба встигнути якомога більше.

Хвалити себе трохи дебiлiзм i маразм

Хвалити себе трохи дебілізм і маразм. Але й паплюжити теж крайність. Середина найкраще.

Хотів би, щоб до нас прийшов продюсер, який розуміє цінність альтернативного кіно. Щоб у його фільмах можна було згадати традиції Довженка, Миколайчука, Параджанова. Спочатку з нього сміятимуться, крутитимуть пальцем біля скроні. Але лише так у нас з’являться свої Ларс фон Трієр і Люк Бессон.

Не розповідаю про плани на майбутнє, бо не хочу зурочити.

Люди ніколи не задоволені. В будь-якій країні в барі замовте чарку й побалакайте з місцевим представником середнього класу. Такого наговорить!

Прикольно, коли людина стильно одягнена, розуміється на світових тенденціях й українською розмовляє. Мова не завадить тобі ні успіху досягти, ні з дівчиною познайомитися. Навпаки, це фішка.

Культура це дороговказ, нарiжний камiнь. А полiтика то таке

Культура це дороговказ, наріжний камінь. А політика то таке: прийде новий брехун, за ним інший.

Якщо митець заходить у політику, він повинен голосно прокричати свою позицію.

Охрестився у свідомому віці.

Хто більший християнин хто “лички” перед Богом зароб­ляє чи атеїст, який просто не робить гівна іншим?

Немає віку, коли пора помирати. Завжди буде мало.

“Ми самі себе знищимо”, каже вже не одне покоління. Але Земля все терпить і терпить… Чомусь ми їй подобаємося.

Люди з почесними званнями ніколи себе не виправдовували. Хіба є народний артист США Джек Ніколсон чи заслужений співак Майкл Джексон?

Мій батько був дуже гарним чоловіком. Мати хотіла, щоби ми з братом пішли в нього. Але я більше схожий на матір, хоч і лисий. У деяких проєктах грав жінку викапана вона.

Переживав смерть батька, як усі люди. Вже потім втрата переходила у сміх із пригадуванням веселих історій. Все минає. Головне бути достойними тих, хто пішов.

Батька ховали з почестями, площа перед театром була залюднена. У всіх такі серйозні переконливі обличчя. Я пручався, відмовлявся вірити. Втік.

Переглядав фото з дня, коли нас приймали в піонери. Бачу, один придурок надів пілотку впоперек. Приглядаюсь, а це я!

Перші мої спогади зі сцени. Читав вірші в житомирському театрі. Потім пригадую, як хворів на жовтуху, лежав у лікарні. Усвідомив себе у 8.

Був жовтенятком і піонером. Відмовився тільки від комсомолу.

Нещодавно переглядав фото з дня, коли нас приймали в піонери. Бачу, один придурок надів пілотку впоперек. Приглядаюсь, а це я!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Я чайлд-фрі. Жінка має право не робити того, що не хоче” Ярослава Кравченко

З дружиною я можу не боятися своєї дитячості.

Має бути цікаво. Це єдине, що робить шлюб успішним. Усе решта з часом набридає.

Тіло лише коробка. Менi завжди 15

Розлучення потрібне, коли спільне життя стає нестерпним. Найгірше, що може статися, ця нестерпність почне подобатися. А ти маєш перейти на інший шлях, в іншу якість.

Любов до себе стале почуття. Інакше усі закінчували б самогубством. Людей, які віддали своє життя за ідеали, вищі цілі, називають героями. Вони перейшли цю сталість.

Старість настає, коли людина сама цього хоче. Мій викладач Микола Рушковський так тримався за життя, що й до смерті не постарів. А буває, 25-річний, а вже дід.

Тіло лише коробка. Мені завжди 15. Досі хочеться розбити гітару об комбік, посміятися над матюком у книжці в контексті філософської думки.

Ми не країна рок-н-ролу. Але можемо такою стати.

Іноді треба обійти стіну й вибити двері з другого боку. Так зробили “ДахаБраха”, Kozak System, “Мандри” та інші гурти. Спочатку завоювали популярність за кордоном. Лише після цього їх почали любити в нас.

Трушність це насамперед чесність перед собою. Я такий із матючком, із приколами, з зібраними вершками знань. Якщо зображатиму інтелектуала й принципового, люди розумітимуть, що це брехня.

Найсильнiший креатив у алкоголiкiв. Наркомани безпонтовi

Друг-лікар каже, що найсильніший креатив у алкоголіків. Наркомани безпонтові, блукають у своєму світі.

Якщо погана звичка приносить задоволення, то хіба вона така вже погана?

Робити треба все повністю. Коли бачиш провтики, надто на них зосереджуєшся.

Краще нічого не робитиму, ніж займатимуся попсою.

Хотів би зіграти Тев’є-молочника, дрібного торговця з циклу розповідей Шолом-Алейхема. Він виписаний добре, персонаж цікавий. А може, це в мені Житомир говорить.

Вірю в приємні речі, до яких волію й тягнуся. Все це дуже нетривале, але заради цього й треба жити. Дивіться, яка осінь гарна. Хіба це не щастя?

Не дай Бог, аби був задоволений собою на 100 відсотків. Що ж тоді робитиму далі?

Читайте більше в журналі “Країна”. Підписатися можна ТУТ