Економічна політика Ердогана забезпечує розвиток турецької економіки попри невдоволення фінансового капіталу

Українській владі варто було б уважніше придивитися до цієї ефективної політики відстоювання інтересів національної економіки, а не приносити її в жертву фінансистам

Як у світовому, так і в українському інформаційному просторі уже не перший місяць триває дискредитація економічної політики Туреччини. При цьому усі аргументи зводяться до того, що вона викликала зниження курсу ліри до долара через зменшеннч відсоткових ставок за кредитами для виробників нижче від рівня інфляції. Про це повідомляє автор Тижня Олександр Крамар.

Зокрема нещодавно курс турецької ліри знову упав більш ніж на 15% після того, як президент Тайіп Ердоган заявив, що має намір виграти «економічну війну за незалежність», незважаючи на широку критику та заклики змінити курс.

Перед тим Ердоган чинив тиск на центральний банк, щоб він повернувся до агресивного циклу пом’якшення, який, за його словами, має на меті підвищити експорт, інвестиції та робочі місця – навіть коли інфляція зросте майже до 20%, а знецінення валюти прискорилося.  З вересня центральний банк країни знизив облікову ставку на 400 пунктів. У результаті цього вона наразі є значно нижчою від рівня інфляції.

Опозиційні політики, спекулюючи на ситуації, закликали до негайних виборів та зміни політики відповідно до рекомендацій монетаристів.

Так само влада Туреччини впродовж останніх двох років на тлі кризових тенденцій через пандемію вжила й низку інших заходів для захисту виробництва в країні та стимулювання експорту турецьких товарів закордон.

Читайте також: Die Welt: Ердоганів канал для збільшення військової потуги

І як свідчать дані статистичного відмоства Туреччини реальна економіка Туреччини завдяки економічній політиці Ердогана динамічно зростає.  Наприклад у 1 кварталі 2021 року реальний ВВП країни зріс на 7,2% порівняно із аналогічним періодом 2020-го та був більшим на 11,9% порівняно із першим кварталом 2019-го. У 2 кварталі зростання прискорилося до 21,7% порівняно із аналогічним періодом 2020 та більш як удвічі перевищо «ковідний» спад у відповідному кварталі минулого року (становив 10,4%).

Знецінення ліри лише сприяло розвитку турецького виробництва. Зокрема експорт товарів та послуг з Туреччини у 2 кварталі 2021 року зріс на 60%, тоді як імпорт лише на 19,2%. Що також є явною ознакою оздоровлення турецької економіки.

Промислове виробництво стало зростає другий рік поспіль. У вересні 2021 року воно було на 8,9% більшим, аніж у вересні 2020-го та на 21,2% більшим, аніж у вересні 2019-го. Причому відбувається це головним чином за рахунок найбільш важливішої для розвитку будь-якої країни обробної промисловості, яка за 2 роки додала 22,8%.

Відповідна ситуація різко контрастує із занепадом реального сектору економіки і що найгірше обробної промисловості, які усі ці роки спостерігається в Україні через політику дорогих грошей та відсутність інших складових політики захисту і розвитку національного виробництва.

У результаті, темп відновлення ВВП у II кварталі 2021-го становив лише 5,4%, хоча торік у цей час він обвалився на 11,2%. У 3 кварталі попри рекордний урожай також так і не вдалося відновити бодай докризовий показник 2019-го. Мізерне зростання на 2,4% знову навіть не компенсувало спаду на 3,5% у 3 кварталі 2020-го.

Так і не спромігшись повноцінно відновитися після попереднього обвалу, українська промисловість у вересні знову пішла на спад: обсяг виробництва виявився на 0,7% меншим проти вересня 2020 року та на 4,1% проти вересня 2019 року.

Читайте також: Від виживання до розвитку

Ще гірша ситуація в обробній промисловості (–1,1% та –5,7% відповідно) Загалом за підсумками трьох кварталів відставання, як порівняти з аналогічним періодом 2019 року, становить уже 7,1%, а виробництво було навіть меншим, аніж 4 роки тому — у січні-вересні 2017 року.