Венедіктова підписала підозру нардепу Шахову: в чому його звинувачують

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили нардепу VIII та IX скликань Сергію Шахову про підозру у внесенні недостовірних відомостей до електронної декларації за 2020 рік.

Підозру підписала генеральний прокурор Ірина Венедіктова, повідомляє прес-служба НАБУ в понеділок, 22 листопада.

В Офісі генпрокурора повідомили про те, що депутат не вніс у декларацію: 13 квартир в центрі Києва; вісім паркомісць; два будинки в елітному котеджному містечку під Києвом загальною площею понад 2 тисяч м2; 27 земельних ділянок загальною площею близько 115 га у Київській області; дачу; нежитлову нерухомість; дві автівки; частки у низці суб’єктів господарювання; доходи від продажу нерухомості.

Загалом це статки на понад 59,5 млн грн.

За даними слідства, Шахов у декларації за 2020 рік не вказав двоповерховий будинок у «Сонячній долині» в селі Романків Обухівського району під Києвом, свою цивільну дружину Інну Журбу разом із її активи.

На Інну Журбу записаний маєток у котеджному містечку на Київщині «Сонячна долина» площею понад 600 м2, адреса якого фігурувала в новинах щодо хвороби депутата Шахова на COVID-19 у березні минулого року. За даними реєстру речових прав на нерухоме майно, співмешканка політика володіє у цьому містечку ще одним великим котеджем – площею 1330 м2.

Також у неї у власності 27 земельних ділянок на Київщині загальною площею майже 113 гектарів. Як з’ясували журналісти, у травні 2020-го Журба також стала власницею 8 квартир і 8 паркомісць у елітній багатоповерхівці на Печерську.

Крім того, у дружини Шахова 60% статутного капіталу у компанії з управління нерухомим майном у столиці – «Центр да Вінчі». У власності цієї фірми є понад половина будівлі у центрі Києва, неподалік посольств Франції, Італії та Словаччини. А ще – майже три десятки паркомісць у цьому будинку.

В Офісі генпрокурора зауважили, що це перша вручена народному депутату підозра за статтею 366-2 після відновлення кримінальної відповідальності за внесення завідомо недостовірних відомостей у декларацію.

Нагадаємо, 27 жовтня 2020 року Конституційний Суд України скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу України («Декларування недостовірної інформації»), а також визнав неконституційними повноваження НАЗК з контролю і перевірки декларацій, цілодобовий доступ до реєстру декларацій і моніторинг способу життя.

Внаслідок такого рішення, слідство закрило 111 кримінальних проваджень, в рамках яких детективи НАБУ розслідували 180 фактів недостовірного декларування статків топ-посадовцями.

Це рішення спровокувало скандал і викликало стурбованість європейських організацій. Україна опинилася на межі втрати підтримки МВФ, Світового банку та інших міжнародних партнерів. Також було поставлено під сумнів безвізовий режим з ЄС.

4 грудня 2020 року Верховна Рада поновила кримінальну відповідальність за недостовірне декларування – законопроект №4460-д за брехню про статки, передбачав штраф і обмеження волі. Однак у НАЗК зазначили, що законопроект не передбачає позбавлення волі за умисне недостовірне декларування або неподання декларації. Агентство закликало президента Зеленського ветувати законопроект.

3 червня 2021 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні новий законопроект №4651. Він передбачає тюремне ув’язнення до 2 років за неправдиві дані при декларуванні. Також підвищуються штрафи за недостовірне внесення відомостей у декларацію.

Однак президент Володимир Зеленський ветував цей законопроект через зміну депутатами підходів до декларування активів, які є у володінні членів сім’ї декларанта. Вони дозволяли ухилятися від подачі реальних даних про об’єкти декларування.

Верховна Рада врахувала поправки президента Зеленського і 29 червня схвалила законопроект №4651 в цілому.

В ЄС зазначили, що вважають поновлене покарання за недостовірне декларування, недостатнім запобіжником від корупції. А Європейська аудиторська палата у своєму звіті зазначила, що в Україні, як і раніше, широко поширені велика корупція і захоплення держави (як вид системної політичної корупції, – ред.), а підтримка ЄС та вжиті заходи, не принесли очікуваних результатів.

загрузка…