Турок на українській службі

Камера

Фото: УНІАН

Як турецький БПЛА Bayraktar ТВ2 може підсилити ЗСУ

Успіх азербайджанської операції «Залізний кулак» у вересні — листопаді 2020 року, під час якої широко використовували безпілотну авіацію, викликав неабиякий інтерес у світі. У центрі уваги вкотре після Сирії та Лівії опинилися середньовисотні тактичні БПЛА турецького виробництва Bayraktar ТВ2.

Використання азербайджанськими військами безпілотників відбувалося в рамках комплексної системи, що поєднувала засоби розвідки, зв’язку й ураження, тобто розвідувально-ударних комплексів (РУК), що діяли в рамках мережецентричного поля бою з використанням високоточних боєприпасів.

БПЛА були важливою складовою РУКів разом з артилерією (САУ та РСЗВ), вони в режимі онлайн здійснювали розвідку й дорозвідку, залучали необхідні засоби ураження для знищення виявлених цілей тощо. Важливою особливістю стало використання баражуючих боєприпасів (ББ), які зокрема наводили на цілі дронами Bayraktar TB2. І лише після скоординованих ударів БПЛА й артилерії та оцінки результатів починали діяти наземні війська.

Українські потреби

Від самого початку російської агресії ЗСУ гостро бракувало безпілотників для розвідки й коригування вогню артилерії, тому вони були змушені користуватися застарілими БПЛА ще радянського виробництва «Стриж» і «Рейс». Питання розв’язували двома шляхами: створювали власні конструкції та шукали готові дрони за кордоном.

Частково проблему розв’язували приватні й волонтерські структури, які відносно швидко налагодили продукцію легких дронів, найвдаліші з яких узяли на озброєння ЗСУ (див. Тиждень, № 31/2021). А ось створення українського оперативно-тактичного БПЛА «Горлиця» (ДП «Антонов») досі триває, хоча у 2017 році апарат уже підіймався в повітря. Можливо, успішнішим стане створення оперативно-тактичного БПЛА «Сокіл-300» (ККБ «Луч»), але це також питання часу. Важко було і з придбанням дронів за кордоном. Польська приватна WB Group стала першою іноземною компанією, яка від початку російської агресії почала постачати ЗСУ легкі БПАК FlyEye, а потім і FlyEye 2.0. Водночас ЗСУ з 2015 року використовують БПЛА Warmate від польської компанії WB Electronics.

Читайте також: Дроноцентричний удар

У 2016 році українське приватне АТ «ЧеЗаРа» придбало ліцензію на виробництво Warmate і від 2017 року разом з «НВО Практика» і WB Electronics пропонує ЗСУ РУК «Сокіл» у складі розвідувального (FlyEye) і трьох ударних (Warmate) БПЛА. У 2017 році «Сокіл» пройшов полігонні випробування, але на озброєння його поки що не взяли.

Улітку 2016 року ЗСУ отримали від США 24 комплекти тактичних розвідувальних БПЛА RQ-11B Raven (повна маса дрона — 2 кг, радіус дії — до 10 км), загалом 72 апарати та 48 станцій управління.

Насамкінець, третім закордонним джерелом отримання безпілотників стала Туреччина, з якою в листопаді 2018 року уклали угоду про закупівлю комплексу оперативно-тактичних БПЛА Bayraktar TB2 (шість апаратів, три наземні станції і 200 керованих бомб з лазерним наведенням MAM-L) на суму $69 млн. Угода також передбачає підготовку екіпажів і технічну підтримку на території України.

Контракт на підставі зазначеної угоди ДК «Укрспецекспорт» і турецька компанія Baykar Makina підписали в січні 2019 року. Отже, першим реальним ударним БПЛА оперативно-тактичного рівня Повітряних сил ЗСУ став саме Bayraktar ТВ2.

Наявність ТВ2 означає якісне посилення ВМСУ, що дає змогу організувати безперервну цілодобову повітряну розвідку над морськими акваторіями. А разом з системами вогневого ураження дасть можливість справді контролювати ситуацію в акваторії Чорного й Азовського морів та в Криму

За повідомленням генерального директора української спеціалізованої зовнішньоторговельної компанії «Укрспец­експорт» Вадима Ноздрі від 7 жовтня 2020 року, загалом Україна планує придбати 48 таких машин. Ідеться також про спільне великовузлове складання дронів на території України, де турецька сторона має намір побудувати нове підприємство. У такому разі вартість дрона для українського замовника може зменшитися на 25–30%.

Інші джерела дають дещо інші цифри щодо кількості дронів ТВ2, які заплановано придбати, з огляду на бюджетні можливості й з рознесенням постачань у часі. Так у Програмі розвитку ЗСУ йдеться про закупівлю 2–12 комплексів Bayraktar TB2. Бюджетна програма МОУ на 2021 рік також передбачає замовлення додаткових РУК Bayraktar TB2, хоча точні назви систем і вартість у документі не наводять. Витрати на придбання дронів ТВ2 становлять приблизно 10% витрат бюджету Міноборони на закупівлю ОВТ у 2021 році.

Під час українсько-турецьких переговорів 10 квітня, де обговорювали стан виконання угоди щодо постачання ТВ2 в Україну, за даними турецької національної агенції Аnadolu, ішлося про п’ять комплексів Bayraktar TB2, які мають потрапити на озброєння ПС і ВМС ЗС України. Ще два-три комплекси ЗСУ можуть отримати у 2022 році.

Насамкінець, у вересні головнокомандувач ЗС України, генерал-лейтенант Валерій Залужний в інтерв’ю для східноєвропейського бюро Report повідомив про плани України щодо закупівлі у 2021–2022 роках ще чотирьох комплексів (24 дрони) Bayraktar ТВ2. Це приблизно дорівнює кількості БПАК Bayraktar TB2, які свого часу придбав Азербайджан.

Опановуючи небо

20 березня 2019 року в Україну прибула перша партія машин першого комплексу Bayraktar TB2, у жовтні — друга. А в турецькому місті Кешан підготували перших 50 українських військових — майбутніх операторів дронів. Надалі готувати екіпажі планують також в Україні. Відповідно до Меморандуму між Міноборони України й турецькою компанією Bayraktar Savunma, підписаного 29 вересня 2021 року, остання побудує у Василькові перший (з кількох запланованих) спільний навчально-випробувальний центр для обслуговування, ремонту та модернізації БПЛА, а також для підготовки екіпажів. У грудні 2020 року перший комплекс БПЛА Bayraktar ТВ2 узяли на озброєння 383-го окремого полку дистанційно керованих апаратів Повітряних сил ЗСУ. Дрони отримали тризначні бортові номери червоного кольору — від 401-го до 406-го. У березні 2021 року після завершення курсу бойової підготовки ТВ2 почали перші планові польоти.

Читайте також: Фронт на східному фланзі

23 березня Bayraktar TB2, що стартував з аеродрому Кульбакіно поблизу Миколаєва, відповідно до сценарію навчань забезпечував коригування вогню РСЗВ «Вільха» й «Ураган», які на багатофункціональному полігоні ВМСУ (Тендрівська коса) відпрацьовували зосереджений ракетно-артилерійський удар по цілях. Потім дрон перелетів до полігону «Широкий лан» у Миколаївській області, щоб виконувати інші завдання.

26 березня одразу два українські ТВ2 відпрацьовували елементи бойової підготовки над полігоном на Тендрівській косі. А 9 квітня Bayraktar, що стартував з Кульбакіно, уперше діяв у зоні проведення ООС. Він пролетів над Херсонською, Запорізькою, Дніпропетровською та Харківською областями. Апарат також виконав розвідку тимчасово окупованих територій, де виявив російську бойову техніку, заборонену мінськими угодами, зокрема танки, САУ та ЗРК.

9 квітня 2021 року ТВ2, що стартував з аеродрому поблизу Нової Каховки, пролетів над Енергодаром і Запоріжжям на північний схід. Над Павлоградом він ліг на зворотній курс і повернувся до точки зльоту.

26 квітня ТВ2, що стартував з Кульбакіно, досяг Мелітополя, де вимкнув транспондер і продовжив місію вже в прихованому режимі.

Перше практичне використання TB2 для ураження навчальних цілей відбулося під час масштабних спільних навчань родів військ ЗСУ, що відбулися в Рівненській області на початку червня 2020 року. ТВ2 здійснив розвідку цілей і знищив одну з них плануючою бомбою МАМ-L.

БПЛА Bayraktar TB2 також брали участь у стратегічних командно-штабних навчаннях «Об’єднані зусилля-2020» із залученням підрозділів кількох країн — членів НАТО. Навчання відбулися торік 22–25 вересня на території Миколаївської та Херсонської областей України на противагу масштабним російським навчанням «Кавказ-2020».

Стратегічне партнерство. Одним з показників рівня відносин між Туреччиною та Україною є плани відкрити у Василькові центр підготовки операторів для турецьких БПЛА в інтересах ЗСУ. Фото УНІАН

Під час навчань підрозділи ракетних військ і артилерії ЗСУ відпрацьовували підготовку й завдання умовних вогневих ударів по цілях, зокрема з використанням ракетного комплексу «Нептун», РСЗВ «Вільха» й «Ураган» у взаємодії з БПЛА Bayraktar ТВ2. Останні діяли поодинці й групами, до того ж окрім розвідки та цілевказання відпрацьовували умовні й реальні бомбоштурмові удари по цілях з використанням бомб МАМ–L.

Цього року дрони TB2 брали участь в українсько-американських військово-морських навчаннях Sea Breeze-2021, які відбулися з 28 червня по 10 липня на Півдні України та в акваторії Чорного моря із залученням 32-х кораблів і катерів, понад 30 літаків і вертольотів, 18 команд спеціальних операцій 32-х країн. Так 29 червня один TB2 здійснював розвідку й цілевказання в районі загальновійськового полігону «Олешківські піски» (Херсонська область) на забезпечення дій підрозділів збройних сил США, України, Молдови та Грузії.

9–13 серпня дрони ТВ2 зі складу 383-го полку ПС ЗСУ було залучено до командно-штабних навчань з бойовими стрільбами, що відбулися одночасно на п’яти полігонах в умовах активного застосування умовним противником високоточних засобів ураження й систем РЕБ.

Дрони ТВ2 також брали участь у навчаннях «Об’єднані зусилля-2021», і 28 вересня повідомляли про демонстративний політ одного БПЛА ТВ2 з увімкненим транспондером у зоні проведення ООС. Тож ЗСУ попередили противника про наявність тут і зараз потужної зброї, протидіяти якій той не має можливостей. ТВ2 пролетів неподалік Волновахи, повернув у бік Курахового, а потім вимкнув транспондер і далі діяв приховано.

А 29 вересня під час тактичних навчань частин ППО ЗСУ дрон Bayraktar ТВ2 залучали для відстеження траєкторії польоту та відеофіксації влучення в мішені зенітних ракет комплексів С-300ПС/ПТ, «Бук-М1», С-125М1 та «Оса-АКМ» на полігоні «Ягорлик».

А наприкінці вересня 2021 року стало відомо про дозвіл командування ЗСУ використовувати БПЛА Bayraktar TB2 на фронті.

Крила над морем

На окрему увагу заслуговує морська складова застосування ТВ2. Адже внаслідок російської агресії Україна втратила близько половини виняткової (морської) економічної зони та лінії морського кордону. До цього слід додати незаконне будівництво агресором Керченського мосту, проблемний правовий статус «спільного» для України й РФ Азовського моря, а також створення штучних перешкод свободі мореплавства в ньому на шкоду економіці України.

Згаданий правовий статус не передбачає визначення меж територіальних вод, тому кораблі й катери агресора часто вдаються до провокацій і наближаються впритул до українських берегів. Вони здійснюють розвідку, намагаються висаджувати диверсантів і навіть ставити міни. Також залишається загроза висадки морського десанту.

В акваторії Чорного моря агресор у 2014 році захопив газовидобувні платформи української компанії «Чорноморнафтогаз» і використовує їх зокрема для розміщення радіоелектронної розвідувальної апаратури, що дає змогу контролювати всі підходи до українських портів. Відомі випадки обстрілу українського прикордонного катера й патрульного літака, що наблизилися до платформ, які охороняють кораблі БОХР ФСБ і Чорноморського флоту РФ.

Читайте також: Проект бюджету Пентагону: що планують купити американські військові

З огляду на зазначене, потреба ВМСУ у БПЛА як засобах розвідки та спостереження морських акваторій з функцією цілевказання для вогневих засобів і можливістю самостійного ураження цілей є очевидною.

У січні бойові можливості БПЛА Bayraktar TB2 вперше демонстрували командуванню ВМС України. Тоді ж стало відомо про рішення Міноборони придбати в Туреччині додаткову партію цих машин і станції управління, щоб створити єдине поле управління дронами.

6 березня 2021 року українська делегація у складі заступника міністра оборони України Олександра Миронюка, командувача ВМСУ контрадмірала Олексія Неїжпапи й голови підкомітету з питань оборонної промисловості і технічної модернізації ВР України Ігоря Копитіна відвідали завод компанії Baykar Defense у Стамбулі, де ознайомилися з процесом виготовлення додаткової партії БПЛА для України.

15 липня 2021 року з випередженням графіка турецька сторона передала ВМСУ перший комплекс БПЛА TB2 з покращеними льотно-технічними характеристиками. Загалом чотири апарати (за іншими даними — шість). Передача відбулася на військовому аеродромі Кульбакино з ретельною перевіркою ЛТХ апаратів (підйом на максимальну висоту, перевірка роботи бортової апаратури, систем управління і зв’язку). Також на початку серпня за ініціативою ЦНДІ озброєння МО України ТВ2 успішно пройшов перевірку на стійкість до впливу засобів РЕБ.

Дрони TB2 нового комплексу ввійшли до складу 10-ї (Сакської) бригади морської авіації ВМСУ, де створили окрему ескадрилью. «Морські» ТВ2 отримали двозначні бортові номери синього кольору (72, 73, 74 і 76) та емблему ескадрильї у вигляді малюнка «морського хижого птаха».

Модифікований комплекс вирізняє збільшена від 150 км до 300 км дальність дії за умовами прямого зв’язку БПЛА зі станцією управління (саме такі Азербайджан використовував в операції «Залізний кулак»). Також отримано мобільну версію станції управління з можливістю розмістити на кораблях ВМСУ. Таке рішення дасть змогу керувати дронами безпосередньо з кораблів далеко у відкритому морі.

Теоретично мобільні станції можна розміщувати й на повітряних платформах, передусім на літаках дальнього радіолокаційного виявлення, розвідки й управління (AWACS), як це практикують ВПС Туреччини. Імовірно, перспективна розробка українського літака цього класу Ан-178 ДРЛО також матиме функцію управління БПЛА.

Адже в Туреччині дрони ТВ2 також залучають до виконання завдань на морському напрямку. Так під час навчань Blue Homeland 2021 на початку березня там уперше відпрацювали знищення надводної цілі дронами з використанням бомб МАМ-L. Наведення на ціль здійснювали бортовою апаратурою ТВ2, дистанція бомбометання становила 8 км. Турецьке командування планує озброїти дронами навіть свій перший авіаносець Anadolu.

Також заслуговує на увагу китайський досвід використання дронів для відпрацювання спільних з артилерією і РСЗВ ударів по морських цілях.

«Морські» ТВ2 планують використовувати для розвідки надводної ситуації в Азовській і Чорноморській операційних зонах, видачі цілевказання протикорабельним ракетним комплексам КР «Нептун» берегового базування (а в перспективі — також морського й повітряного) та безпосередньо для ураження наземних і морських цілей. Для цього ЗСУ вже мають відповідні засоби ураження, а низка інших систем перебуває у стані розробки або випробувань.

Наявність ТВ2 означає якісне посилення ВМСУ, що дає змогу організувати безперервну цілодобову повітряну розвідку над морськими акваторіями. А разом з ракетним комплексом РК-360МЦ «Нептун» та іншими системами вогневого ураження БПЛА створюють РУК — певну «довгу руку» українського флоту, що дає змогу справді контролювати ситуацію в акваторії Чорного й Азовського морів та в тимчасово окупованому Криму. Це означає реальну можливість ураження українськими РУКами малих і середніх надводних кораблів агресора не лише у відкритому морі, а й у кримських базах.

Читайте також: Автоматизація за наказом

І хоча можливостей бортового озброєння Bayraktar TB2 — високоточних бомб MAM-L з 10-кілограмовою БЧ — критично недостатньо для гарантованого знищення кораблів, вони цілком здатні завдати важких пошкоджень, вивести з ладу РЛС та озброєння чи викликати пожежу. Передусім ідеться про російські малі ракетні катери проєкту 21631 «Буян-М», патрульні корвети пр. 22160, а також старіші кораблі, що не мають адекватних засобів боротьби з дронами. Загроза такого сценарію не є таємницею, і агресор буде змушений залучати для захисту зазначених кораблів інші сили. Останнім часом боротьба з БПЛА перетворилася на один з елементів бойової підготовки армії та флоту РФ.

28 липня цього року БПЛА Bayraktar TB2 почали патрулювати акваторію Чорного моря. Перший політ виконав дрон зі складу 383-го Окремого полку ПС ЗСУ, він перебував у повітрі понад 9 год, імовірно, управління послідовно здійснювали дві станції, адже відстань від Кульбакино до полігону перевищує 300 км. Згодом до патрулювання долучилися також ТВ2 10-ї бригади морської авіації.

На що здатний Bayraktar TB2

Bayraktar TB2 — оперативно-тактичний середньовисотний БПЛА класу MALE, розробником і виробником якого є турецька приватна компанія Baykar Makina (Стамбул). У перекладі з турецької «Байрактар» (прізвище засновника та директора компанії) означає «Прапороносець». БПЛА призначений для розвідки, спостереження й самостійного ураження наземних (надводних) цілей з використанням високоточних керованих боєприпасів, для яких під крилами передбачено чотири точки підвіски.

Апарат може діяти у двох режимах: дистанційне управління або автономне, в автоматичному режимі. Авіоніка забезпечує цілком автономний зліт / посадку й переліт за визначеним маршрутом.

Довжина ТВ2 – 6,5 м, розмах крил — 12 м, злітна маса — 650 кг, зокрема корисне навантаження — 55 кг. Дрон оснащений одним двигуном з гвинтом штовхального типу, що забезпечує крейсерську швидкість до 130 км/год і максимальну — 222 км/год. Дальність дії — до 4000 км при крейсерській швидкості 130 км/год. Дрон може перебувати в повітрі понад 24 год, залишаючись по черзі в зоні досяжності кількох станцій управління або ж діяти в межах єдиного поля управління. Тобто один апарат здатен без посадки десять разів поспіль непоміченим пролетіти вздовж лінії зіткнення в зоні проведення ООС.

Важливим показником є дальність дії системи управління й телеметрії, тобто відстань під час місії від дрона до станції управління. Для версій ТВ2, що перебувають на озброєнні ЗСУ, вона становить 150 км і 300 км.

Екіпаж — троє осіб: командир, пілот та оператор корисного навантаження.

Високі розвідувальні можливості забезпечує наявність у ТВ2 потужної оптико-електронної станції (ОЕС) Wescam CMX-15D з великим зумом, тепловізором, лазерним далекоміром і лазерним підсвітлювачем цілей на відстані до 20 км для видачі цілевказання засобам ураження, які використовують такий тип наведення. Відомі матеріали демонструють реальні можливості бортової апаратури дронів викривати цілі й передавати в режимі онлайн високоякісного зображення й точних координат цілі. Ось лише один приклад.

24 серпня 2021 року на параді з нагоди 30-річчя Незалежності України, що відбувався в Києві, серед 400 зразків ОВТ ЗСУ також показали й БПЛА Bayraktar ТВ2 (бортовий номер 407) зі складу 383-го окремого полку ПС ЗСУ. Ще один ТВ2 зі складу 10-ї бригади морської авіації, що стартував уранці того самого дня з аеродрому Кульбакіно, продемонстрував свої технічні можливості, виконавши з великої висоти (до 8 км) і на відстані до 8–10 км від місця події високоякісну зйомку параду на столичному Хрещатику. У кадр потрапив і армійський ТВ2, який на платформі рухався у складі парадної колони. Тобто йдеться про здатність ТВ2 виконувати розвідувальні завдання та наведення на ціль високоточних засобів ураження без входження в зону ураження засобами ППО противника.

А ось РЛС російського ЗРГК «Панцирь-С1» здатна викривати БПЛА Bayraktar TB2 на відстанях від 7 км до 15,3 км. Відтак, бортова ОЕС дрона перевищує можливості російського комплексу, тому ТВ2 раніше «побачить» ЗРГК «Панцирь-С1» з-поза зони досяжності дії його ракет і зможе видати цілевказання засобам ураження на знищення. Це стосується й інших ЗРК армії агресора («Оса», «Тор», «Тунгуска»), присутність яких в ОРДіЛО фіксує українська розвідка. Зазвичай такі комплекси підтягують якомога ближче до передової. А ось інші засоби ППО (С-300, «Бук»), які можуть становити реальну загрозу для ТВ2, зазвичай розміщують у глибині, поза зоною досяжності артилерійського вогню.

Замість ОЕС Wescam CMX-15D дрон може нести міні-РЛС з АФАР Picosar і забезпечувати сканування території з роздільною здатністю 1 м на відстані до 20 км (на відстані 14 км — до 0,3 м), що уможливлює гарантоване викриття місцеперебування цілей типу САУ, ЗРК або ракетна установка.

Тому для ЗСУ ТВ2 означає отримання потужного засобу розвідки з можливістю оперативної передачі координат викритих цілей, що разом з використанням інших засобів розвідки, наприклад, «Сектор Р-677 (ЦКБ «Протон») або «Хортиця-М» (НПО «Інфозахист») дає змогу добувати детальну інформацію щодо цілей і завдавати ракетно-артилерійських ударів на випередження.

Водночас ТВ2 може відігравати важливу роль під час бойових дій в урбанізованій місцевості, особливо з необхідністю високоточних точкових ударів (наприклад, під час проведення спеціальних операцій). Адже бомби MAM-L з відносно невеликою бойовою частиною дають змогу уражати навіть цілі, що прикриваються цивільними об’єктами, без зайвого ризику для мирного населення.