Суд визнав банкрутом “Тріолан.Мані”: обсяг вимог ДПС – 4,66 млрд грн

12.10.2021 Госпсуд м. Києва визнав банкрутом ТОВ "Тріолан.Мані" та відкрив ліквідаційну процедуру (справа №910/9038/21).

Ініціатор цієї процедури – Головне управління ДПС у м. Києві.

16.09.2021 суд визнав вимоги податківців до ТОВ "Тріолан.Мані" на суму 4,66 млрд грн (шоста черга).

У липні НБУ ухвалив рішення анулювати для ТОВ "Тріолан.Мані" ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків.

У держреєстрі засновниками ТОВ "Тріолан.Мані" вказані Сергій Міщенко та Світлана Остапенко. Ця компанія пов’язана з телекомунікаційним провайдером Triolan.

Контекст

Як писав Finbalance, 14.07.2021 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу ТОВ "Тріолан.Мані", скасував рішення Окружного адмінсуду м. Києва від 09.09.2019 і постанову Шостого апеляційного адмінсуду від 11.12.2019 у справі №640/6511/19 та відправив її на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції компанії "Тріолан.Мані" було відмовлено в задоволенні позову до Головного управління ДФС у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення №0016951409 від 05.04.2019, яким до ТОВ “Тріолан.Мані” за порушення Положення про ведення касових операцій в нацвалюті було застосовано штраф на 3,7 млрд грн.

Цитата з постанови Верховного Суду: "Суд касаційної інстанції позбавлений можливості здійснити касаційний перегляд рішень судів першої та апеляційної інстанцій в частині висновків щодо здійснення Позивачем розрахункових операцій, на які поширюється імперативна норма щодо обов`язкового здійснення таких операцій із використанням РРО та оприбуткування відповідних коштів у книзі обліку розрахункових операцій, а так само наявності правових підстав для притягнення Позивача до відповідальності, оскільки судами попередніх інстанцій не були належним чином перевірені відповідні доводи Позивача про незаконність проведення перевірки поряд із незгодою з висновками контролюючого органу за наслідками цієї перевірки".

Згідно з судовими матеріалами, компанія-позивач здійснювала переказ коштів у нацвалюті через програмно-технічні комплекси самообслуговування (ПТКС) без використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО).

За результатами податкової перевірки, проведеної 01.03.2019, було встановлено, що в період з 01.01.2016 по 22.02.2019 використовувалися 234 відповідних ПТКС, обсяг операцій з приймання готівки склав 738,6 млн грн. І хоча готівкові кошти здавалися в банк, проте вони “в касовій книзі не відображені, прибуткові касові ордери та видаткові касові ордери на вищевказану суму не складалися, та як наслідок зазначену суму коштів не оприбутковано” (цитата).

З огляду на це, на підставі Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (був скасований у червні-2019, – ред.) фіскали наклали штраф на ТОВ “Тріолан.Мані” в розмірі 3,7 млрд грн.

Суд першої інстанції в рішенні від 09.09.2019 констатував, що відповідно до Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», при наданні відповідних фінпослуг мали використовуватися РРО, а відповідно мало місце “порушення підприємством позивача дотримання порядку здійснення розрахункових операцій” (цитата).

ТОВ “Тріолан.Мані” вказувало, що ні Закон «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ні Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, затверджене Постановою правління НБУ №80 від 17.08.2017, не містять вимог щодо застосування РРО під час здійснення діяльності з переказу коштів.

Однак суд не прийняв цей аргумент, оскільки “вказані нормативно-правові акти регулюють зовсім інші правовідносини і жодним чином не впливають на регулювання правовідносин щодо податкового обліку обігу коштів” (цитата).

“Позивач був зобов`язаний здійснювати облік готівки в касовій книзі на повну суму її фактичних надходжень (до ПТКС) на підставі прибуткових касових ордерів, чого позивачем на власний розсуд зроблено не було”, – підкреслював Окружний адмінсуд суд м. Києва.