“У Євросоюзі є країни, які більше дослухаються до Росії, ніж до власних цінностей”

 Очікуємо від Європейського Союзу сміливості й далекоглядності. Надання європейської перспективи Україні логічний та очікуваний крок. Для досягнення цієї мети ми наполегливо працюватимемо з усіма партнерами й державами Євросоюзу, заявив президент 43‑річний Володимир Зеленський 12 жовтня на 23‑му щорічному саміті Україна-ЄС у Києві. На перемовини до України прибули президент Європейської ради Шарль Мішель і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Захід відбувся у Маріїнському палаці.

Сторони підписали Угоду про відкрите небо. Документ урівнює в правах українські та європейські авіакомпанії й полегшує прокладання авіамаршрутів між містами України та ЄС. Наслідком має стати зменшення цін на квитки. Також ухвалили угоди про доступ до програм “Горизонт Європи” і “Креативна Європа”, що посилять наукову й культурну співпрацю між Україною та державами ЄС. Домовилися пропрацювати всі сценарії постачання газу до України. А саме можливість більшого обсягу реверсу газу до нашої країни через газотранспортну систему Словаччини. 63‑річна Урсула фон дер Ляєн порадила Києву зосередити зусилля на підвищенні енергоефективності.

 Україна взагалі не повинна імпортувати газ. Має бути самодостатньою, сказала президентка Єврокомісії.

ЄС виділить Україні другий транш макрофінансової допомоги в розмірі 600 млн євро попри відсутність активної співпраці з Міжнародним валютним фондом. Перший транш на таку ж суму Київ отримав рік тому в рамках програми, пов’язаної з коронавірусом.

Домовилися про подальше економічне зближення в рамках Угоди про асоціацію. Та про створення робочої групи для прискорення реформ ринку електроенергії та газу в Україні.

“Ми підтвердили стратегічну роль України та підтримали продовження транзиту газу її територією після 2024 року. Підкреслили важливість модернізації української газотранспортної системи й подальшої спів­праці для посилення європейської енергетичної безпеки”, йдеться у спільній заяві.

Євросоюз закликав до швидкого впровадження судової реформи, зокрема Конституційного суду.

 Є три шляхи вивести відносини між Україною та Євросоюзом на новий рівень, сказала Урсула фон дер Ляєн. Перший реформи. Передусім судочинства. Боротьба з корупцією й обмеження впливу олігархів. Другий потенціал Угоди про асоціацію. Вона ще може багато чого запропонувати. Наприклад, у сфері цифрових технологій. Україна дуже прогресивна на цьому напрямку. Третій збільшення обсягів торгівлі, інвестицій та економічної співпраці. Наша угода про зону вільної торгівлі про­довжує бути наріжним каменем відносин. Закликаю нас скористатися перевагами.

Учасники саміту також підтвердили, що й далі називатимуть РФ агресором і що саме Москва відповідальна за зрив перемир’я на Донбасі.

 Від ЄС у його нинішньому стані марно очікувати чогось проривного. Хоч у підсумковій заяві саміту є позитивні речі, говорить експерт-міжнародник 44‑річний Олександр Хара.

 Росію письмово визначили стороною конфлікту. Скасування санкцій прив’язали до повного виконання Москвою Мінських домовленостей. Стосовно безпекового блоку є цікаві моменти зокрема, готовність долучати Україну до власних внутрішніх форматів (у ЄС підтвердили, що розглядають започаткування нової військово-навчальної місії в Україні. ГПУ). Європейці готові змінювати економічну частину угоди. Бо вже минув час. І є розуміння, що саме потрібно оновити. Отже, саміт має гарні результати. Але очікувати запрошення України в ЄС або чіткої фрази стосовно членства марно. По-перше, є рішення нідерландського референдуму (2016‑го більшість там висловилася проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. ГПУ). По-друге європейська спільнота ще сама не знає, якою буде надалі. Останнім часом Євросоюз лихоманить. Змінюється влада в Німеччині. Це значною мірою визначить політичний курс. Також в ЄС є країни, які більше дослухаються до Росії, ніж до власних цінностей.

Впровадження судової реформи залишається життєво важливим для європейського майбутнього України. Її бракує для боротьби з олігархами, корупцією та неефективним управлінням.