Глобальна енергокриза може пришвидшити декарбонізацію економіки — The Washington Post

Світ вступає у величезну енергетичну кризу. Ціни на вугілля, газ та нафту різко зросли. Якщо ця зима буде дуже холодною, цілком ймовірно, що ціни будуть і надалі зростати, пише The Washington Post.

Дуже скоро компанії, що займаються викопним паливом, їх інвестори та деякі політичні лідери будуть говорити про те, що перехід на відновлювальні джерела енергії економічно болісний, тому потрібно уповільнити темпи декарбонізації. Але правильне рішення протилежне.

Нинішня енергетична криза стала наслідком багатьох факторів, включаючи пандемію COVID-19 та недавній економічний спад.

У 2020 році, хоча більша частина світової економіки була виснажена, ціни на енергію впали. Тоді, ймовірно, усі країни одночасно знову увімкнули перемикач. Зростання попиту на товари призвело до зростання промислового виробництва та збільшення попиту на енергію.

Додайте до цього холодну зиму в Європі, яка вичерпала запаси природного газу, шторми в Мексиканській затоці та Індії, які порушили постачання нафти та вугілля, а також дипломатичний конфлікт між Китаєм та Австралією, який призвів до того, що Пекін припинив імпорт австралійського вугілля.

Крім того, слабкі вітри по всій Північній Європі призвели до зменшення вітрової енергії. Вчені припускають, що таке «уповільнення» вітрів стало наслідком глобального потепління. Іншими словами: вітроелектростанції, призначені для боротьби зі зміною клімату, могли стати менш ефективними саме через кліматичну кризу.

Глобальна енергетична криза принесе критичні економічні та політичні наслідки.

Опалення будинків та пальне стануть дорожчими. А оскільки домогосподарства не можуть легко зменшити споживання тепла чи палива, підвищення цін гальмує здатність споживачів витрачати гроші на інші товари чи послуги. Інші частини ланцюга поставок також порушуються через нестачу електроенергії. Вищі ціни на енергоносії можуть спричинити широку інфляцію, що вже викликає серйозне занепокоєння у всьому світі, особливо в США.

Все це відбувається у момент, коли великі економіки наблизилися до внесення необхідних, але політично напружених змін у свою енергетичну політику.

На конференції з питань зміни клімату у Глазго цього місяця глобальні лідери візьмуть на себе більш активні зобов’язання щодо скорочення викидів.

Але короткостроковий економічний біль та потенційна політична нестабільність, спричинені високими цінами на енергоносії, можуть призвести до того, що країни почнуть нервувати. Вже є тривожні ознаки «енергетичної паніки».

Нещодавно Білий дім взяв на себе зобов’язання «усіма можливими засобами знизити ціни на газ». Комісар Європейського Союзу з питань енергетики рекомендував країнам блоку знизити податки на енергію.

Попри те, що досить розумно намагатися захистити виборців від короткострокових стрибків цін, це не означає, що світові лідери повинні відмовитися від довгострокових зусиль щодо скорочення викидів вуглецю. Зрештою, тимчасові, короткочасні потрясіння завдають шкоди, але вони не повинні впливати на перспективні інвестиційні рішення бізнесу та довгострокові політичні зобов’язання.

Замість того, щоб зберігати залежність від «брудної енергії», уряди могли б розширити інвестиції, які прискорюють перехід до чистої енергії.

Наприклад: якщо енергетичні підприємства хочуть фінансової допомоги, уряд може надати їм додаткові механізми – зокрема, умови, які прискорять перехід до процесу декарбонізації, стверджує економіст з Нью-Йоркського університету Гернот Вагнер.

Крім того, політики могли б використати цей момент як можливість стимулювати інвестиції в енергетичні інновації. У Сполучених Штатах, для прикладу, зараз дешевше побудувати та експлуатувати абсолютно нову вітроелектростанцію чи сонячну електростанцію, ніж продовжувати експлуатувати вже наявну вугільну електростанцію. Але «змусити» вітер дути або сонце світити в потрібний момент може бути важко. Краща технологія «зберігання енергії» має вирішальне значення.

Звичайно, ніколи не буває сприятливого часу для енергетичної кризи. І в деяких аспектах нинішня енергокриза виглядає особливо незручною. Але можна досягнути значного прогресу, якщо глобальні лідери винесуть правильний урок із енергетичної кризи. Викопне паливо не таке стійке, як вважалося. Якщо світ планує перейти до надійнішої, чистішої та дешевшої енергії, необхідно зробити політичний вибір, який прискорить декарбонізацію економіки, резюмує видання.

На європейському ринку блакитного палива відбувається щось дивне: біржова ціна на газ подолала позначку у 900 дол. за тисячу кубометрів. І це ще не кінець.

Звичайно, ця ситуація впливає на український ринок газу: Україна не покриває своїх потреб газом власного видобутку, тому його ціна формується за принципом імпортного паритету і є залежною від світових цін. Та чи зросте ціна на блакитне паливо для українського споживача? Про це читайте в статті Олександра Харченка та Марії Якуб «Чому в Європі зростає ціна на газ і скільки заплатять за тепло українці?».

Дивіться спецтему:
«Кліматична міграція» стане найбільшим викликом для людства уже найближчим часом — FT  Мільйонам людей доведеться шукати новий дім.

Земля стала тьмянішою, ніж 30 років тому – вчені Це сталося через глобальне потепління.

Сучасні діти зіткнуться з багаторазовим посиленням екстремальних погодних умов – вчені Зміни клімату призведуть до повеней, посух, лісових пожеж і неврожаїв.

До 2500 року Земля може стати чужою для людей – вчені Дослідники попереджають, що жити на планеті стане неможливо.

На боротьбу зі зміною клімату залишається все менше часу – генсек ООН Зміна клімату та неефективне управління навколишнім середовищем збільшують ризики.